Какие слова в софье возвращают нас к проблеме ума и какие виды в них описаны

Конечно, нет в нем этого ума, что гений для иных, а для иных чума, который скор, блестящ и скоро опротивит, который свет ругает наповал, чтоб свет о нем хоть что-нибудь сказал; да этакий ли ум семейство осчастливит?

Когда вы спрашиваете у людей, какое время года самое яркое и сказочное, почти все отвечают - осень. и это не зависит от того, нравится она ему, или еще тепло, но уже грустно от ощущения, что лето уходит. ветер осенью посвежевший, он разносит запахи осени по и поселкам. уже бывают заморозки, и тогда пахнет свежим морозным воздухом. деревья медленно сбрасывают листву. они стоят, задумавшись, словно грустят о том, что пришла осень. а где-то высоко в небе звонко поют птицы. одни собираются в стаи и летят на юг. другие же готовятся к зиме: молодые выводки необычайно активны - порхают, дерутся. они еще не знают, что такое зима и не ждут от нее козней. серое небо все чаще затягивают тучи, и накрапывает мелкий надоедливый дождь. все это - осень.

в сучасному світі так багато несправедливості та байдужості, і так мало любові, поваги та взає. і єдине місце де людина може сховатися від зла - це її родина. але састо буває, що саме вона й не тільки не захищає, але й виштовхує людину в світ без підтримки.

так було і в родині героїв дж.олдріджа. ні батько, ні мати не любили свого сина, бо він був для них тягарем. вони майже не виховували його, і хлопчик ріс так, як вмів, не таким, яким вони хотіли його бачити. і лише біда батькові побачити справжнє обличчя власного сина.

я вважаю, що любов, турбота, розуміння потреб інших, які можна виховати лише у родині, край необхідні нашому світу. любляча людина буде поширювати навколо себе любов і добро.

лише збереження і виховування чистих людських взаємин може врятувати  наш світ.