Что общего между рудиным, лаврецким, инсаровым и базаровым?
мини-сочинение. 50 !

пам’ять серця про грізну війну

слово «війна» завжди викликає у мене асоціації з кровопролиттям, стражданнями, холодом та голодом. друга світова війна, в якій брала участь 61 країна, а це приблизно 80 відсотків всього населення землі,   мала величезний вплив на долю людства.   воєнні дії відбувалися впродовж 40 місяців на територіях 40 країн. усього було мобілізовано 110 мільйонів чоловік по всьому світу. за весь період війни людські втрати досягли 50-55 мільйонів чоловік, з них на фронтах загинуло 27 мільйонів людей.

війна в пам’яті тих, кому довелося її пережити назавжди залишиться тяжким спогадом. багато книжок написано про цей тяжкий період історії. моїм головним джерелом інформації про події того часу служать телепередачі, фільми та книжки, а не розповіді моїх близьких, які на власні очі бачили війну.

мій прадід, наприклад, пройшовши всю війну і отримавши два поранення, ніколи не любив розповідати мені про те, що йому довелося пережити.  

перед святом дня перемоги мій прадід діставав свою фронтову шинель з безліччю медалей. він завжди мовчки, зі сльозами на очах дивився на свої нагороди. по його обличчю можна було здогадатися, де були його думки. інколи прадід починав розповідати якусь фронтову історію, але обривав свою розповідь на половині і ніколи вже її не продовжував.       я часто замислювався, чому він не розповідає мені про свої подвиги, про своїх бойових товаришів, про поранення. напевно тому, що він прагне назавжди позбутися тих тяжких спогадів. спогади про війну, це також спогади про загибель фронтових товаришів, про страждання дітей, про голод та холод. тільки тепер я розумію, що ці спогади були для нього дуже важкими.

я низько вклоняю голову перед подвигами людей. світла вам п’ямять та низький уклін!

роберт бернс - «горной маргаритке, которую я примял своим плугом»

о скромный, маленький цветок,

твой час последний недалек.

сметет твой тонкий стебелек

мой тяжкий плуг.

перепахать я должен в срок

зеленый луг.

не жаворонок полевой -

сосед, земляк, приятель твой -

пригнет твой стебель над травой,

готовясь в путь

и первой утренней росой

обрызгав грудь.

ты вырос между горных скал

и был и мал,

чуть над землей приподымал

свой огонек,

но храбро с ветром воевал

твой стебелек.

в садах ограда и кусты

хранят высокие цветы.

а ты рожден средь нищеты

суровых гор.

но как собой украсил ты

нагой простор!

одетый в будничный наряд,

ты к солнцу обращал свой взгляд.

его теплу и свету рад,

глядел на юг,

не думая, что разорят

твой мирный луг.

так девушка во цвете лет

глядит доверчиво на свет

и всем живущим шлет ,

в глуши таясь,

пока ее, как этот цвет,

не втопчут в грязь.

так и бесхитростный певец,

страстей неопытный пловец,

не знает низменных сердец -

подводных скал -

и там находит свой конец,

где счастья ждал.

такая участь многих

кого томит гордыни гнет,

кто изнурен ярмом забот, -

тем свет не мил.

и человек на дно идет

лишенный сил.

и ты, виновник этих строк,

держись, - конец твой недалек.

тебя настигнет грозный рок -

нужда, недуг, -

как на весенний стебелек

наехал плуг.

зима  – прекрасное время года. а особенно хорошо  зимой  в лесу. нам  кажется, что в  зимнемлесу царит покой и беззвучие, но это только на  первый взгляд.в такой снежный день кажется, что нет ничего лучше  красавицы  зимы! хороша  зима  трескучим морозом да ярким солнцем, обилием снега и пронзительной синевой неба!   великолепензимний  пейзаж! иней и снег кругом – настоящая красавица  зима!

1)жизнь в дубровского в петербурге  2)решение дубровского ехать в кистиневку  3)приезд в кистиневку и встреча с отцом  4)что узнал из документов  5)смерть и похороны  6)прибытие шабашкина и исправников  7)разбойник дубровский