звідки б ми дізналися про старі часи, про давніх славетних воїнів нашого народу, якби не мали легенд і переказів? так, ми нічого б не знали про ті страшні й надзвичайно цікаві часи. адже тоді творилася наша держава і в україні точилися війни, були біди. але народ усе це перемагав. справжня жива історія втілена в легендах і переказах.
з давніх-давен люди збирали, зберігали й передавали своїм дітям, розповіді про минулі часи. саме з них і ми дізналися, як утворилася київська русь, як правили в ній перші князі, як знущалися з наших людей татари, як захищали нашу рідну землю мужні дружинники та козаки-запорожці. це справжні скарби народної мудрості.
найбільше переказів і легенд люди склали про запорожців - мужніх захисників української держави. "боротьба з ординцями", "запорожці в урочищі сагайдачному", "богатирі". але я читав іще й "козацькі жарти", "козацьке житло", "як запорожці прізвище давали". у цих творах я бачив перед собою простих людей, яким притаманні звичайні людські риси - і слабкість у дечому, і почуття гумору.
традиції і звичаї запорожців, внутрішній устрій січі розкривають перекази. звичайно, як і будь-який твір усної народної творчості, перекази і легенди містять багато перебільшеного. там буває таке, що, можливо, навіть не сумісне з реальністю. це тому, що для кожного українця мали велике значення захисники рідної землі. і говорячи про них, пишаючись їхніми здібностями, люди майстерно добирали красиві слова і вислови. ось чому іноді їхні розповіді схожі на казки.
та ми розуміємо, наскільки цінними вони є для нас, нащадків, адже це частинка нашої історії.
Популярные вопросы