Каким было твое отношение к якобу в начале сказки и каким оно стало в конце

  это из текста

была у меня мамочка, ласковая, добрая, милая. жили мы с мамочкой в маленьком домике на берегу волги. домик был такой чистый и светленький, а из окон нашей квартиры видно было и широкую, красивую волгу, и огромные двухэтажные пароходы, и барки, и пристань на берегу, и толпы гуляющих, выходивших в определенные часы на эту пристань встречать приходящие и мы с мамочкой ходили туда, только редко, редко: мамочка давала уроки в нашем городе, и ей нельзя было гулять со мною так часто, как бы мне хотелось.

я вважаю, що не можливо виправдати коханням зраду. можна віддати своє життя, але чи можна щоб інші розраховувалися за те, що ти бажаєш володіти жінкою? коли б він вивів її з облоги, можливо, навіть її близьких, але ж не віддати на погибель брата, батька та стільки співвітчизників!  

  не думаю, що можливо залишитися людиною і спати спокійно в обіймах жінки, за яку так розрахувалися. все одне прокляне життя, коли трохи розійдеться марево пристрасті. тому вчинок тараса, мені здається , меньш жахливим. це як дати спокій людині приреченній на страшні страждання.

  любов ніколи не виправдає жертовності інших через твоє бажання. любов сама загине поряд, чим залишиться жити на довгі роки. любов - це настільки велике почуття, що поряд з   нікчемністю та зрадою не може існувати.