Які моральні настанови містять десять біблійних заповідей?

перша заповідь

я є господь бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім мене.  

що це означає?  

відповідь:

першою заповіддю господь бог указує людині на самого себе і спонукає нас шанувати його - єдиного істинного бога. ми повинні боятися і любити бога та довіряти йому понад усе.

друга заповідь

не роби собі кумира і всякої подоби з того, що на небі вгорі, або на землі внизу, і що у воді під землею: не поклоняйся їм і не служи їм.  

що це означає?  

відповідь:

другою заповіддю господь бог забороняє ідолопоклонство, тобто забороняє робити собі для шанування кумирів або ідолів, або шанувати подобу чи зображення того, що ми бачимо на небі (сонця, місяця, зірок), і що знаходиться на землі (рослин, тварин, людей), або знаходиться у водах (риб).  

із забороною поклонятися кумирам та ідолам ніяк не можна плутати поклоніння святим іконам та мощам, за що часто східній (православна церква) і західній церкві (греко-католицька церква) дорікають протестанти і різні секти.  

шануючи святі ікони, ми не вважаємо їх богами або кумирами, вони для нас тільки зображення, образ бога, або ангелів, або святих. слово «ікона» грецьке і означає «образ». поклоняючись іконі і молячись перед іконою, ми молимося не матеріальній іконі (тобто фарбі, дереву або металу), а тому, хто на ній зображений.  

святі ікони дані нам для побожного спомину про справи божі і святих його, для побожного піднесення думок наших до бога і його святих.

третя заповідь

не згадуй імені господа бога твого даремно.  

що це означає?  

відповідь:

третьою заповіддю забороняється вимовляти ім'я боже даремно, коли вимовляється в пустопорожніх розмовах, жартах, іграх, для прокльонів, присягання, брехні чи обману, чи використовувати його забобонно, aлe звертатись до божого імені у кожній турботі, молитися до нього, прославляти його та дякувати йому.

четверта заповідь

пам’ятай день суботній, щоб святити його: шість днів працюй і виконуй у них всю роботу свою, а день сьомий субота для господа бога твого.  

що це означає?  

відповідь:

четвертою заповіддю господь бог повелів шість днів працювати і робити свої діла, хто до яких покликаний; а сьомий день присвячувати служінню богу, на святі угодні йому діла.  

святими й угодними богу ділами є: турбота про спасіння своєї душі, молитва у храмі божому і вдома, вивчення закону божого, просвічення розуму і серця корисними пізнаннями, читання святого письма та інших корисних для душі книг, благочестиві розмови, бідним, відвідування хворих і ув’язнених, втішання засмучених та інші добрі діла.

п'ята заповідь

шануй батька твого і матір твою, і добре тобі буде, і довго житимеш на землі.  

що це означає?  

відповідь:

п’ятою заповіддю господь бог наказує нам шанувати батьків своїх і за це обіцяє довге життя у добробуті.  

шанувати батьків означає: любити їх, шанобливо ставитися до них, не ображати їх ні словами, ні вчинками, слухатися їх, їм у праці, турбуватися про них, коли вони в біді, а особливо, в час хвороби та їхньої страсті, а також молитися за них богу, як за життя їхнього, так і після смерті.  

гріх непошани до батьків – великий гріх. у старому завіті, хто лихословив батька або матір, карався смертю.

шоста заповідь

не вбивай.  

що це означає?  

відповідь:

шостою заповіддю господь бог забороняє вбивство, тобто позбавлення життя іншої людини і самого себе (самогубство) в будь-який спосіб.  

життя – найбільший дар божий; тому позбавляти себе або відбирати в когось іншого – найжахливіший, найтяжчий і найбільший гріх.  

самогубство – найстрашніший з усіх гріхів, вчинених проти шостої заповіді, бо у самогубстві, крім гріха убивства, є ще тяжкий гріх – відчай, ремствування на бога і зухвалий бунт проти провидіння божого. крім того, самогубство виключає можливість покаяння.  

людина буває винною в убивстві, якщо навіть убила іншу людину ненавмисно; і таке убивство є теж тяжким гріхом, бо в цьому випадку той хто, вбив винен у своїй необережності.

сьома заповідь

не чини перелюбу.  

чоловікові і дружині бог забороняє порушувати шлюбну вірність і любов. неодруженим же бог велить дотримуватися чистоти думок і бажань – бути цнотливим у ділах і в словах, у помислах і бажаннях.  

для цього слід уникати всього, що може збудити у серці нечисті почуття: лайливості, безсоромних пісень і танців, спокусливих видовищ і картин, читання аморальних книг, пияцтва тощо.

восьма заповідь

не кради.  

дев'ята заповідь

не свідчи неправдиво проти ближнього твого.  

неприпустимо для християнина навіть така неправда, коли немає наміру вчинити зло ближньому, адже будь-яка неправда не гідна звання християнина і не узгоджується з любов’ю та повагою до ближніх.  

ніколи не слід докоряти й осуджувати інших, якщо ми не покликані до цього за своїм становищем і посадою. «не судіть, щоб і вас не судили», - говорить спаситель.

десята заповідь

не жадай дому ближнього твого, не жадай жони ближнього твого, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані осла його, ані всякої худоби його, ані всього, що у ближнього твого.  

баран-непомнящийбаран-непомнящий — герой сказки. стал видеть неясные, волновавшие его сны, заставлявшие подозревать, что "мир не оканчивается стенами хлева". овцы стали глумливо именовать его "умником" и "филозофом" и чуждаться его. баран захирел и умер. объясняя случившееся, овчар никита предположил, что покойный "вольного барана во сне видел".богатырьбогатырь — герой сказки, сын бабы-яги. отправленный ею на подвиги, вырвал с корнем один дуб, другой перешиб кулаком, а увидев третий, с дуплом, залез туда и уснул, устрашая окрестности храпом. слава его была велика. богатыря и боялись, и надеялись на то, что он во сне сил наберется. но проходили века, а он все спал, не приходя своей стране на , что бы с ней ни случилось. когда же при вражеском нашествии к нему подступились, чтобы выручил, то оказалось, что богатырь давно мертв и сгнил. его образ столь явно был нацелен против самодержавия, что сказка оставалась не напечатанной вплоть до 1917 г.

соня мармеладова - дочь семёна захаровича мармеладова, титулярного советника, спившегося бывшего чиновника, падчерица катерины ивановны мармеладовой, сводная сестра полины, коли и лидочки. в семье мармеладова было четверо детей: дочь мармеладова и трое детей катерины ивановны.

бедная проходная комната, через задний угол протянута дырявая простыня, догорающий огарок в железном и вдруг, как резкий, кричащий диссонанс в музыке, в этой полутёмной комнате появляется соня с ненужным зонтиком в руках, в соломенной шляпке с ярким, огненным пером. такой она и запомнилась раскольникову. он ещё не подозревал, какую роль суждено ей сыграть в его судьбе. "соня представляла собою неумолимый приговор, решение без перемены, тут - или её дорога, или его."

соню и раскольникова объединяет то, что оба они, руководствуясь разными мотивами, совершили преступления (преступили евангельские заповеди). она вынуждена заняться проституцией, поскольку иных способов добыть средства к существованию её семья не находит. встретив родиона раскольникова, находит в нём родственную душу и идёт вслед за ним на каторгу. верующая.

портрет сони даётся в сцене смерти мармеладова, в сцене, изображающей её появление у раскольникова, когда у него находились мать пульхерия александровна, сестра авдотья романовна, бывший студент и приятель раскольникова разумихин, приятель разумихина доктор зосимов, и сцене чтения евангелия (глазами раскольникова).

у сони, несмотря на её покорность и безответность, сильный характер. она руководствуется твёрдыми этическими и моральными принципами. соня непостижимым чутьём поняла всю меру страданий убийцы раскольникова. она твёрдо убеждена, что воскресить его можно. девушка чувствует это любящим сердцем. притягиваются два полюса: герой, ищущий истину, и соня с её душевной кротостью, покорностью и сердечной чистотой.