Написати твір „як я розумію поняття шляхетність почуттів“.

Мені здається, що шляхетність – це постійний стан душі людини. воно або є, або його немає. і формується воно в дитячі роки. важко й, напевно, не слід чекати шляхетних учинків від людини, що у дитинстві міг принизити однокласника, скривдити дівчинку, звалити свою провину на інший, відмовитися від своїх слів і не виконати обіцянки. не може стати шляхетним людина, що сприймає батьків як людей, які просто зобов’язані створювати йому умови для щасливого дитинства (годувати, одягати, піклуватися, давати гроші). від таких людей не дочекаєшся безкорисливої таких як звичайно в класі не люблять, хоча іноді їм вдається верховодити. а от по-справжньому скромне й шляхетне хлоп’я часто залишається непоміченими. але тільки на них можна вважатися у всіх важких ситуаціях вжизни. недарма ж багато з людей люблять читати книги, або дивитися фільми про теперішніх героїв. але треба не тільки захоплюватися ними, але й намагатися самим бути чесними, шляхетними, мужніми – тоді краще станемо ми й наше !

пришли два мальчика в класс они были такие бездельники что даже кол на голове чеши! ивот у них в журнале стоит по всем урокам по 2! они говарят учителям:

-как нам иисправиться?

-для этого сделайте всю -строго ответил учитель -хорошо мы все -ответили ученики

и пошли они к отличнику и говарят ему?

-дай списать

-нет -ответил он им

они развернулись и ушли.пошли они потом в гости к друг другу.сначала по бывали у первого никто ничего не знает.пошли ко второму.у него была бабушка.

и сказала бабушка им: есть одна пословица век живи,век учись!  

 

 

три девицы под окномпряли поздно вечерком.«кабы я была царица, —говорит одна девица, —то на весь крещеный мирприготовила б я пир».«кабы я была царица, —говорит ее сестрица, —то на весь бы мир однанаткала я полотна».«кабы я была царица, —третья молвила сестрица, —я б для батюшки-царяродила богатыря».

только вымолвить успела,дверь тихонько заскрыпела,и в светлицу входит царь,стороны той государь.во всё время разговораон стоял позадь забора; речь последней по всемуполюбилася ему.

312

«, красная девица, —говорит он, — будь царицаи роди богатырямне к исходу сентября.вы ж, голубушки-сестрицы,выбирайтесь из светлицы,поезжайте вслед за мной,вслед за мной и за сестрой: будь одна из вас ткачиха,а другая повариха».

в сени вышел царь-отец.все пустились во дворец.царь недолго собирался: в тот же вечер обвенчался.царь салтан за пир честнойсел с царицей молодой; а потом честные гостина кровать слоновой костиположили молодыхи оставили одних.в кухне злится повариха,плачет у станка ткачиха,и завидуют онегосударевой жене.а царица молодая,дела вдаль не отлагая