Развёрнутый план по рассказу "булька" л. н толстой. с меня

на передньому плані - дівчинка на темній перекладині паркану.  за її спиною прозоро-блакитне небо з легким маревом хмаринок і травинки вицвілого луки, намічені тонким пензлем.сонячні рефлекси на блакитному платті немов прагнуть розчинити матерію в нескінченному, просякнутому сонцем просторі.  вільна, виконана жвавості поза дитини, капелюшок, смішно закріплена під підборіддям чорною стрічкою, гра сонячних зайчиків на обличчі і шиї дівчинки, весь її завзятий вигляд ніби втягують нас у чарівний світ дитячих вражень і мрій.  художник створив незабутній образ дитинства, пройнятий почуттям захвату, подивом перед красою життя.  як писав рєпін в одному з листів п. м. третьякову: "дівчинку на сонці слід назвати" бабка ": і за кольором, і по руху, і по положенню вона підходить під цю назву".

да, конечно же девушка может написать первая, собственно говоря, в этом произведении она так и сделала. письмо татьяны к евгению онегину. но все же, именно такие поступки евгения онегина натолкнули ее на это. она просто напросто не могла уже больше скрывать своих чувств к нему.если бы она не сделала этот самый первый шаг, что скорее всего, не получилось бы и типа такого романа.она дает ему знать обо всем, о всех ее тайных чувствах к нему, что и называется у пушкина в произведениях "любовной лирикой" .