Сочинение-размышление "нужны ли алые паруса современному человеку? ".

жили-были старик и старуха,ничего на сарость себе не нажили,жили только тем,что старик рыбу ловил.однажды поймал золотую рыбку.но не знал.что попросить.долго думал,мучился и вспомнил давнюю мечту,что хотел быть директором металлургического завода-денег много и спрос постоянный.просыпается на утро,а рядом с избой завод красуется и тут то началась настоящая не было: рядом море.туда и отходы.рыбка 100 раз .что исполнила желание деда,но было поздно.так погибла единственная в своем роде необычная золотая рыбка и многие морские обитатели.дед.узнав о гибели, не особо огорчился,у него теперь все есть,а вот другие жители проучили старика,построили отчистительное сооружение.

за вікном багато снігу і метушні. люди ідуть, біжать, весь час кудись по спішають. намагаючись бути в ритмі життя, вони так швидко втрачають ритм серця, закопуючи в собі теплі почуття, і ховаючи себе за теплими шарфами. 

ви колись бачили, дитину яка помирає на очах матері від невиліковної хвороби, ви бачіли стару матір, яка тримається за останню ниточку життя, щоб востаннє побачити свого сина, який обіцяє з'явитись з дня на день, прийти до матері, але час іде і син не поспішає, ви бачили як на руках помирає кохання всього життя. в такі моменти сльози та молитви вже не , в такі моменти вже не віриться в чудо. саме тоді і розуміється весь сенс життя людини-найбільшого скарбу який дається кожному. проте цей скарб у кожного різний, у когось це мильна бульбашка, яка може зникнути у будь-яку мить, у когось міцна фортеця, яку дуже важко розбити, а хтось взагалі не вважає це скарбом і величезним подарунком. 

берегти своє життя-це замало, потрібно вчитись берегти життя інших. кожне життя безцінне і неповторне, його не можна перематати назад, видалити чи повернути коли втратив. життя-воно одне, таке прекрасне, по своєму дивне, іноді до крику болюче, і до сліз смішне. жити- замало, потрбіно розуміти, що знаходиться в твоїх руках, радіти кожній секунді, адже для деяких ця секунда може бути останньою. останнім поглядом, подихом, останньою миттю а потім..а що потім це нам не відомо. нехай це назавжди залишиться загадкою, яку не захочеться відгадати. 

просто пам'ятаймо! життя прекрасне-це не банальність! людське життя найбільший скарб-не затерта фраза! а любов в житті це щастя, і за все це слід боротись!