Как то раз в магазине продовались простые карандаши . всех брали а его одного не брали.но вдруг подошол мальчик и купил наконец-то и был рад карандаш.мальчик принес карандаш и положил себе в пенал,а карандаш до сих пор радовался. прошло одна неделя а мальчик все не писал им да не писал. карандаш все лежит да лежит.на следущий день мальчик открыл пенал и достал его и начал рисовать но вдруг он каждый раз ломался и мальчик все таки его выбросил. что было с этим карандашом не кто не знает
Спасибо
Ответ дал: Гость
на передньому плані - дівчинка на темній перекладині паркану. за її спиною прозоро-блакитне небо з легким маревом хмаринок і травинки вицвілого луки, намічені тонким пензлем.сонячні рефлекси на блакитному платті немов прагнуть розчинити матерію в нескінченному, просякнутому сонцем просторі. вільна, виконана жвавості поза дитини, капелюшок, смішно закріплена під підборіддям чорною стрічкою, гра сонячних зайчиків на обличчі і шиї дівчинки, весь її завзятий вигляд ніби втягують нас у чарівний світ дитячих вражень і мрій. художник створив незабутній образ дитинства, пройнятий почуттям захвату, подивом перед красою життя. як писав рєпін в одному з листів п. м. третьякову: "дівчинку на сонці слід назвати" бабка ": і за кольором, і по руху, і по положенню вона підходить під цю назву".
Ответ дал: Гость
мне кажется что эта фраза значит что у каждого своя судьба и каждый должен выбрать те пути которые он думает будут важны для него)
Популярные вопросы