квітень, як дивно і прекрасно знати, що ти справді існує я завжди буду любити саме твою пору. ти не схожий на свого брата березня, за часів якого земля завжди вогка і склизька, а в тім'я мало не ціляться бурульки. ти не схожий також на брата травня, який присмалює вже досить пекучим сонцем і розсипає по схилах смарагдову м'яку траву, в яку так і хочеться скочити, проте кропива печеться. тепер, коли я знаю тебе в обличчя (хоча й тільки зі сторінок книги), ти ввижаєшся мені у багатому вінку на золотавих кучерях. зараз, коли усе до болю біле від снігу, я сумую за тобою, теплим і радісним. мені завше здавалося, що ти пахнеш сонячним промінням та свіжими, незайманими квітами.
знаєш, я досі лелію мрію колись зайти до лісу у хуртовину і побачити тоненький проліск під сні
я чекаю на тебе. повертайся якомога скоріше.
Спасибо
Ответ дал: Гость
о том, как много было чувств у герасима, хотя он был он был добрым и человечным. его душа была добрая.
Ответ дал: Гость
тем что произведения о лете слишком яркие,поднимаются яркие тона и часто используются веселье,забавы и развлечения.а вот произведения об осени часто ассоцирируются с частым застоем общества,унылость,усталось и небольшие лишь части увлечений общества.
Популярные вопросы