квітень, як дивно і прекрасно знати, що ти справді існує я завжди буду любити саме твою пору. ти не схожий на свого брата березня, за часів якого земля завжди вогка і склизька, а в тім'я мало не ціляться бурульки. ти не схожий також на брата травня, який присмалює вже досить пекучим сонцем і розсипає по схилах смарагдову м'яку траву, в яку так і хочеться скочити, проте кропива печеться. тепер, коли я знаю тебе в обличчя (хоча й тільки зі сторінок книги), ти ввижаєшся мені у багатому вінку на золотавих кучерях. зараз, коли усе до болю біле від снігу, я сумую за тобою, теплим і радісним. мені завше здавалося, що ти пахнеш сонячним промінням та свіжими, незайманими квітами.
знаєш, я досі лелію мрію колись зайти до лісу у хуртовину і побачити тоненький проліск під сні
я чекаю на тебе. повертайся якомога скоріше.
Спасибо
Ответ дал: Гость
главную героиню "алых парусов" звали ассоль
Ответ дал: Гость
в этом стихотворении описывает плавный переход с ночи к
автор передает глубину ночи фразой "ночные тени, тени без конца", и резкий переход с ночи к рассвету передает волшебством "ряд волшебных изменений" на заре он делает усиление - восклицает заря,заря! в начале говорит о робком авторы говорят так когда описывают в данном случае - это любовь к природе, к её
Популярные вопросы