Іть скласти діалог мiж алісою та сучасним учнем за "аліса в задзеркаллі"

Доброго дня, як тебе звуть? -я аліса, хіба ти не читав про мене у книзі льюїса керолла? -ні, зараз є багато новітніх технологій: ноутбук, планшет, сенсорний і мені не цікаво читати. - як? ти зараз серйозно сказав? - а що тебе так здивувало, я сучасна людина і книги мені не потрібні. - я дуже розчарована. книги набагато важливіше ніж твій плуншит. - взагалі то не плуншит, а планшет. - так, так. але не вже це важливо? книги нам змогу поринути у чарівний світ, як можна замінити це задоволення ? - я все одно не почну читати, у моєму планшеті є інстаграм, фейсбук та твітер. ніколи в житті не проміняю - можливо тобі, сучасній людині, це цікаво, але обіцяй, що про книги не будеш забувати і алісу у задзеркаллі прочитаєш! - гаразд, клянуся. а ти обіцяй, що у своєму задзеркаллі хоча б раз зробиш фото у інстаграмі! добре? - добре! бувай.                

наш мир прекрасный и яркий богатой растительности. но к сожалению часто можно столкнуться с тем, что не понимают некоторые как хрупок и не защищен этот мир растений. когда нам скучно и мы стоим рядом с деревом, просто так, от не чего делать мы можем обломать ветку. если бы дерево могло говорить оно спросило бы "зачем ты сделал мне больно? тебе не нужна моя плоть для того, что бы разжечь костер и согреть себя. ты просто разрушаешь то, что однажды может тебе понадобиться сильно для защиты от холода, но не найдешь этого! потому что когда то ты не подумав можешь уничтожить целый лес случайной искрой от спички! а мои листья? они тебе кислород, без которого не возможна жизнь на земле! " 

    а прекрасные цветы? как часто мы их срываем и даже просто не доносим до дома, что бы поставить в вазу! выбрасываем по дороге домой потому что устали их нести! сказали бы нам тогда цветы" зачем ты так с нами поступаешь? если мы предназначены людьми для украшения своих праздников, так уж не срывайте нас просто ради мимолетной прихоти! "

  мир прекрасен своими растениями, так давайте же беречь то, что легко уничтожить!  

Астрид линдгрен. малыш и карлсон. а фраза карлсона