Назви оксидів утворюються так: спочатку вказують назву хімічного елементу, потім, якщо елемент має змінну валентність, то  її вказують римською цифрою в дужках, а потім додають слово «оксид» 
СО – карбон (ІІ) оксид; 
СО2 – карбон (IV) оксид; 
FeO – ферум (ІІ) оксид; 
Al2O3 – алюміній оксид. 
  
Фізичні властивості 
Оксиди мають різні фізичні властивості. За стандартних умов більшість оксидів — тверді речовини (BaO, CuO, Р2О5), деякі — рідкі (Сl2О7, Н20) і газуваті (СО2, NО). Мають різний колір. Густина, температури плавлення і кипіння змінюються в широких межах. 
  
Хімічні властивості 
За хімічними властивостями оксиди поділяють на солетворні та несолетворні, або байдужі. Несолетворних оксидів дуже мало, це – CO, SiO, NO, N2O. Вони не утворюють солей. 
Оксиди за складом класифікують на оксиди металів і оксиди неметалів. 
Приклади оксидів металів: 
магній оксид МgО    (білого кольору) 
нікель(ІІ) оксид NiO (темно-зеленого кольору) 
ферум(ІІІ) оксид Fe2O3 (бурого кольору) 
  
Приклади оксидів неметалів: 
нітроген(ІV) оксид NO2 (бурого кольору) 
хлop(IV) оксид СlO2 (зеленкувато-жовтого кольору) 
силіцій(ІV) оксид SiO2 (безбарвний)
Объяснение:
Популярные вопросы