У позаминулому столітті водень добували в промисловості, пропускаючи водяну пару над розжареним залізним брухтом. Серед
сучасних методів промислового добування водню — розклад природного газу за високої температури на речовини, розклад
води за дії постійного електричного струму. Назвіть переваги і
недоліки кожного методу з погляду «зеленої» хімії.

sio2 + 2koh = k2sio3 + н2о силикат калия и вода.

fe₂o₃ +3h₂   --   2fe + 3h₂o

m(fe₂o₃  чист.)= 0.8*16г= 12.8г

n(fe₂o₃)= 12.8/160=0.08моль

n(fe)=0.16 (поскольку железа в 2раза больше чем оксида - пропорция в реакции)

n=m/m, значит m=n*m= 0.16*56=8.96гр.

kcl: k(i)

mgcl2: mg(ii)

fecl3: fe(iii)

sncl4: sn(iv)

pcl5: p(v)

k2s: k(i)

cas: ca(ii)

al2s3: al(iii)

cs2: c(iv) (ошибка в формуле, соединени двухвалентной серы с двухвалентным углеродом нет)

сu2s: cu(i)

ag2s: ag(i)

сасo3+2hcl=cacl2+h2o+co2 (1)

koh+hcl=kcl+h2o   (2)

m(koh)=0.25*112=28г

n(koh)=28/56=0.5моль

m2(hcl)=36.5*0.5=18.25г 

m(р-ра hcl)=371*1.149=426.3г

m(hcl)=426.3*0.3=127.9г

m1(hcl)=127.9-18.25=109.65г

n1(hcl)=109.65/36.5=3моль

n(caco3)=3/2=1.5моль

m(caco3)=1.5*100=150г