За яких обставин почав княжити в Києві Володимир Мономарх

Велике княжіння

16 квітня 1113 року в Києві помер Святополк Ізяславич. Невдоволені економічною політикою Святополка (потурання лихварям, спекуляції сіллю його урядовцями), городяни піднялися на повстання. Міське віче, що зібралося у Софійському соборі, закликало Володимира на престол.

ответ:Місце великого київського князя зайняв у 1113 р. За умови того, що київляни самі позвали його як князя, тому що були незадоволені економічним станом і впринципі.На уро ці знадобиться інформація нижче, там за яких умов і трохи про його діяльність.

Объяснение:Після смерті свого батька в 1094 р. Володимир добровільно поступився чернігівським уділомна користь Олега Святославовича. Місце на престолі одноосібно зайняв у віці 60 років, в 1113 році. Йому вдалося організувати походи проти половців в 1103, 1109, 110, 1111 рр. У літописах не згадано жодної його поразки. Видав новий збірник закону Статут Володимира Всеволодича. У 1117-1118 зосередила у своїх руках владу над усіма міськими землями. Відновив централізована монархію.

большое кол-во звуков создаёт трудности для начинанаия изучения языка.

в первое десятилетие своего правления александр i обещал глубокие преобразования и в определенной степени усовершенствовал систему государственного , способствовал распространению просвещения в стране. впервые в начался хотя и робкий, но все же процесс ограничения и даже частичной отмены крепостничества. первый период правления александра i (до отечественной войны 1812 г.) был качественно новой ступенью развития политики "просвещенного абсолютизма". последнее десятилетие царствования александра - это период нарастания консервативных тенденций во внутриполитическом курсе, который, несмотря на попытки возвращения к либеральной политике, окончательно утвердился к началу 1820-х годов. либеральная политика ударила по промышленности и оттолкнула от александра купечество и часть дворянства. в результате в 1822 г. был восстановлен протекционистский тариф. отказ от реализации обещанных либеральных реформ к радикализации позиции прогрессивной части дворянской интеллигенции и породил дворянскую революционность. но в целом, господствующие слои в подавляющем большинстве отвергали шедшие сверху либеральные реформы и новации, что, в итоге, предопределило поворот к реакции.