Історичний портрет Данила Галицького 1. Як відбулося становлення особистості історичного діяча?

Де і коли він народився?
Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?
2. Особисті якості й риси характеру.

Які риси характеру й особисті якості були притаманні історичному діячу?
Як особисті якості впливали на його діяльність?
3. Діяльність історичного джерела.

Охарактеризуйте основні справи його життя.
Які успіхи й невдачі були в його справах?
Хто був його друзями, а хто — ворогами, чому?
Якими були наслідки його діяльності: для сучасників, для нащадків?​

Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, я я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді [самі] подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».

2) «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»… І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину… І повернувся він у Переяславець…»

3) «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого..., який, порушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом на 10 тисячах кораблів, а до Кіммерійського Боспору повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його жалюгідну долю...»

4) «…Рушив… (він) на Дунай на болгар, і в битві переміг… (він) болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків…»

5) «І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царьград, вони прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбережжю Понту, багато ж і святих церков вони вогневі оддали, і майна немало взяли…»

6) «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».

Данило I Романович (1201—1264) — князь Галицько-Волинський і Великий князь Київський (1240), король Русі (1253). Син князя Романа II Мстиславича з династії Рюриковичів. Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком. З перемінним успіхом чинив впертий опір монгольскій експансії, одночасно нейтралізуючи мілітарні спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави.

Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок, відновлений Дорогочин. Переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича до Холму.

Час його князювання був добою найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави. Маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, за його правління вона зробилася найбільшою державою в Європі, стала праобразом першої української національної держави.

1223 — разом з іншими руськими князями брав участь у битві на р. Калка проти монголів. Був поранений у груди й відступив з поля битви.

Вів боротьбу з феодальними уособицями, викликаними прагненнями галицької боярської верхівки та чернігово-сіверського і київського князів не допустити зміцнення влади Данила і його брата Василька в Галицько-Волинському князівстві. Опирався на підтримку дрібних і середніх служивих феодалів та міщан, зацікавлених у зміцненні княжої влади.

Проводив активну прозахідну політику. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст (Холм, Львів тощо), переніс столицю з Галича — міста боярських заколотів — до Холму.

Объяснение:

винекнення козацтва, яке впливало на суспільне життя укр. земель.

1.велике княж. литовське, польське корол., московське царство, кримське ханство, молдавське княж., венгерське корол.

2.шляхта-князі, знать, бояри,лицарі. ї мали великі.

духовенство-не судили суди, тільки єпископ.багаточисленне.

міщани. об єднувались у цехи. расповсюдження магдебурського права.

селяни( -платили данину

            -незалежні

            -селяни феодалів)

3 винекнення козацтва.прирівнення укр. бояр до польської шляхти.втрачання прав селянами. самоврядування громадян у містах. магдебурське право.втрата   позицій православ я.втрата незалежності.      

всеобщая декларация прав человека - принятый генеральной ассамблеей оон 10 декабря 1948г. международный акт по правам человека, в котором провозглашен круг основных гражданских, политических, социальных, и культурных прав и свобод человека. считается, что всеобщая декларация прав человека силу обычая приобрела обязательную силу.