В Киевском княжестве было много боярских . Их центрами были укреплённые замки с большим числом жителей и вооружёнными дружинами.​

появился персонаж баба-яга.ну а как обьяснить не знаю

кроме того, друзья из разных гречсеких городов, в которых в это время шла война могли опять встретиться.

формой налогов в древней руси выступала дань, которую выплачивали подвластные племена. чаще всего единицей налогообложения выступал «дым», то есть дом, или семейный очаг. размер налога традиционно был в одну шкурку с дыма. в некоторых случаях, с племени вятичей, бралось по монете от рала (плуга). формой сбора дани было полюдье, когда князь с дружиной с ноября по апрель объезжал подданных. русь делилась на несколько податных округов, полюдье в киевском округе проходило по землям древлян, дреговичей, кривичей, радимичей и северян. особый округ представлял собой новгород, выплачивающий около 3000 гривен. максимальный размер дани по поздней венгерской легенде в x веке составлял 10 тыс. марок (30 или более тысяч гривен). сбор дани осуществляли дружины по несколько сотен воинов. господствующая этно-сословная группа населения, которая называлась «русь» выплачивала князю десятую часть от своих годовых доходов.  в 946 году после подавления восстания древлян княгиня ольга провела налоговую реформу, упорядочив сбор дани. она установила «уроки», то есть размеры дани, и создала «погосты», крепости на пути полюдья, в которых жили княжеские администраторы и куда свозилась дань. такая форма сбора дани и сама дань назывались «повоз». при уплате налога подданные получали глиняные печати с княжеским знаком, что страховало их от повторного сбора. реформа содействовала централизации великокняжеской власти и ослаблению власти племенных князей.

під час великого посту 1653 року нікон оголосив проведення церковної реформи, що мала на меті уподібнення російської церкви іншим православним церквам. йшлося про обрядові і літургійні відмінності, що сформувалися протягом кількох віків між православними церквами. відмінності стосувалися кількості пальців, якими виконувалося хресне знамення, кількості разів вимови слова «алилуя» під час служби, напрямку руху процесії навколо святинь, кількості просфор при причащенні, написання імені ісуса.підняте ніконом питання реформи знайшло повну підтримку царя олексія, у перекладах богослужбової літератури надав київський монах єпифаній славинецький. 1654 року реформи були затверджені церковним собором, окрім обрядових особливостей постановлено було також у відповідність з візантійськими і богослужбову літературу.проте реформа знайшла ів і призвела до розколу церкви на прихильників реформи — «ніконіан» та ів — «старообрядців» або «розкольників», яких очолив аввакум петрович. аввакум вважав, що старі російські книги краще відпові православній вірі, тоді як нікон керувався політичними мотивами — бажанням оволодіти константинополем і служити у святій софії в співслужінні з константинопольським патріархом.владна підтримка ніконіанських реформ вирішила їх успіх. прихильників старого обряду 1656 року було постановлено відлучати від церкви, а згодом і піддавати суворим карам. так, був страчений митрополит коломни павел, ув'язнена і загинула від голоду бояриня феодосія морозова. широко практикувалося спалення заживо вірних у зрубі, зокрема 1682 року такої участі зазнав і сам протопоп аввакум. переслідування старообрядців спонукало їх до втечі до глухих районів московського царства або закордон.