О тяжелом положении шаруа в ходе коллективизации в своем письме в 1933 г. писал:
Т. Рыскулов К. Куанышев С. Сейфуллин Г. Мусрепов Ф. Голощекин

гвардия была военной и политической силой, наиболее близко стоявшей к власти, четко осознававшей свои интересы при том или ином перевороте. объясняется это составом гвардейских полков – в них входили в основном дворяне, поэтому гвардия отражала интересы значительной части своего сословия. с усилением политической роли дворянства росли и их привилегии

река стримон, там разрозилось первое сражение с персами.

я грек. участник войны между грецией и персией. война была жестокой. кругом было горы трупов , море ! и с каждой секундой и х становилось всё больше и ! я и сам убил несколько персов. надеюсь мы одержим

законодавчі акти 19 лютого 1861 р. проголошували скасування кріпосного права, селянам і дворовим людям права "вільних сільських обивателів, як особисті, так і майнові". селяни-кріпаки переставали бути власністю поміщиків. вони могли вільно торгувати, відкривати промислові та ремісничі підприємства, торговельні заклади, записуватися в цехи   купувати і збувати рухоме й нерухоме майно, без дозволу поміщиків одружуватися, віддавати дітей у навчальні заклади. поміщики за встановлені повинності — роботою або грішми — мусили надати в постійне користування селян "садибну осільність" і перший наділ польової землі та інших угідь. селяни залишалися "тимчасово зобов'язаними" на невизначений час. тільки з 1 січня 1883 р. вони в обоязковому порядку мали викуповувати польові наділи