підготуйте історичну довідку на тему: " Вклад українських підприємців у розвиток української культури" ( на початку ХХ століття)​

это гильгамеш - царь шумера

орет в поле ратай, понукивает, с краю на край бороздку пометывает.

оскільки книгодрукування не існувало, книги переписували. найбільша книгописна майстерня функціонувала при софійському соборі. крім книгописців і палітурників, над виготовленням книг працювали редактори, перекладачі, художники, ювеліри й ін. тому книги являли собою дорогий витвір фахівців різних спеціальностей. наприклад, у візантії лише за одну з них можна було купити великий міський будинок або 12 га землі. вочевидь, не менше книга коштувала і в русі.

прекрасно оздоблені книги є безцінними пам'ятками українського середньовіччя. на жаль, до нашого часу їх збереглося небагато. з-поміж них слід виокремити реймське євангеліє - книгу, яку із собою в посазі до франції лнна ярославна, котра вийшла заміж за французького короля. вражає вишуканість художнього оформлення остроми-рового євангелія (1056-1057). яскравим свідченням високої майстерності письма та ілюстрування слугує ізборник святослава (1073). у ньому вперше вміщено груповий портрет реальних людей - святослава ярославича та його сім'ї. відомим є мстиславове євангеліє, написане у два стовпці гарним уставом на 213 аркушах.

розвивалася література: перекладна й оригінальна богословського і світського змісту. найдавнішою у східнослов'янських народів вважається руська редакція тексту нового заповіту -галицьке євангеліє (1144). поширювалося оригінальне письменство. почали з'являтися твори житійного жанру, в яких описувалося життя мучеників і подвижників. оповідання про окремі епізоди з життя святих об'єднувалися в збірки - патерики. найвизначнішим із них є києво-печерський патерик.

в древней греции сложилось общество, не похожее на общества других стран древности. древние греки называли его словом полис и видели в наличии у себя именно такого общества главное отличие эллинов от варваров, полиса не имевших. вслед за учеными xix в. слово полис часто переводится как город-государство. в связи с этим главная особенность античной жизни видится в том, что каждый город был самостоятельным государством, жившим по своим собственным законам (автономия). важнейшей его характеристикой выступает наличие акрополя, стен, агоры, общественных зданий и т.п. при этом обращают особое внимание на то, что античный город в своей основе был не промышленным (ремесленным) или административным центром, а поселением земледельцев, созданным для обороны от врагов. и позднее в большинстве полисов сельское хозяйство преобладало над ремеслом, а земледельцы были основой античного общества, наиболее почтенной его частью.

одновременно с таким пониманием полиса современные ученые возвращаются к представлениям о нем самих древних греков, которые считали, что полис – это не стены, а прежде всего люди, гражданский коллектив. римляне называли свое общество объединением граждан поэтому слово полис можно переводить как гражданская община.