Уявіть себе футурологом, який прогнозує розвиток людства.

Спробуйте описати, як виглядатиме життя людини у 2100 році.

1) Які регіони світу досягнуть найвищого рівня розвитку економі-

ки та якості життя людей?

2) Якими будуть основні досягнення людства в інформаційних

технологіях і в освоєнні космосу?

3) Чи зміниться сама людина фізично?

4) Чи зміняться моральні цінності людини і людського суспіль-

ства? Якими вони будуть?

5) Які глобальні проблеми людства будуть подолані, і перед якими

новими глобальними проблемами постане людство майбутнього?

6) Якою буде Українська держава та її роль і місце у світі?

Суспільний прогрес, його сутність та критерії

Як уже зазначалося, сучасний світ надзвичайно складний, суперечливий і динамічний. У ньому постійно відбуваються глибокі й багатопланові зміни, трансформації. Людство постійно позбавляється застарілих форм суспільного життя і набуває нових, ефективніших зразків. Проте цей поступ не є однозначним. Для нього характерні як висхідна, так і низхідна тенденції. Часто гається "тупцювання" на місці або рух по колу з повторенням пройденого та поверненням до висхідної основи. В зв'язку з цим особливої актуальності набуває проблема спрямованості руху, розвитку соціуму в цілому чи його окремих сфер.

Теоретичною й методологічною основою для розкриття цієї проблеми є знання закону заперечення заперечення. Механізм його дії дає змогу розкрити напрям цього розвитку й показати поетапне сходження суспільства (людства) до якісно вищих зразків. Такий процес розвитку характеризується як прогресивний.

Ідея суспільного прогресу складалась поступово, "пробиваючи" собі дорогу та утверджуючись у суспільній думці. Ці знання постійно змінювались і збагачувались соціальним досвідом. Нині вважається, що прогрес - це форма розвитку, яка характеризується спрямованістю, переходом від нижчого до вищого, від менш досконалого до все більш досконалого. Зворотний процес розвитку називається регресом. Ідея суспільного прогресу виходить із того, що людство невпинно рухається вперед, ускладнюється у своєму розвитку, набуваючи якісно нових форм (станів).

У філософській та науковій літературі існує розмаїття поглядів на прогрес, його місце в історії, форми і темпи розвитку та здійснення. В свій час В.І Ленін зазначав, що уявляти всесвітню історію тільки такою, що рівно й акуратно йде вперед, без гігантських стрибків назад, "не діалектично, не науково, теоретично невірно"1. Відповідно, й в історико-філософській думц дковуються як оптимістичні, так і песимістичні погляди на суспільний розвиток.

ученный диофант оо

кажется, это был моисей