17 березня 1921 р. Польща прийняла Конституцію. У ній було проголошено низку демократичних прав і свобод, між якими й інститут самоврядування. На території Львівського, Станіславського, Тернопільського воєводств територіальне самоврядування було організоване на основі австрійського закону від 12 серпня 1886 року. Відповідно до цього закону структура органів місцевого самоврядування мала триступеневий характер (ґміни, повіти і воєводське управління).
Польща була багатонаціональною країною. За переписом 1921 р. тут проживало 65% поляків, 16% українців, 10% євреїв, 5% білорусів, 4% німців, а також 1% росіян, чехів, литовців та інших національних меншин. Після окупації Галичини польська влада почала репресії проти діячів українського руху, діячів ЗУНР, вояків УГА. Близько 100 тис. осіб були ув'язнені за підозрою в участі, сприянні ЗУНР та УГА. У складних умовах війни тисячі українців померли від голоду і хворіб у таборах для ув'язнених та інтернованих Домб'є, Вадовіцах, Пікуличах та ін.
Українців звільняли з важливих посад. Терміни "українець", "Галичина" замінено на "русин" і "Східна Малопольща". Проводилась ізоляція українців Закерзоння, Галичини та Волині. У січні 1920 р. ліквідовано галицький крайовий сейм, в приміщенні якого засновано Львівський університет імені Яна Казимира.
Объяснение: Училка поставила 11
Популярные вопросы