Що спричинило занепад Греції в першій половині 4 ст. до н. е

Объяснение:

У середині 4 ст. до н. е. в житті Греції відбулися істотні зміни. Поступово еллінська єдність пішла в небуття. Широке використання рабів, розвиток ремесла та торгівлі поглибили прірву в статках громадян. Вільний еллін, не витримуючи дешевої рабської праці, біднішав, врешті втрачав майно та землю. Через тривалі війни багато землевласників втратили наділи.

Вільна купівля-продаж землі руйнувала усталене життя грецьких полісів, адже тепер власником землі міг стати будь-хто, навіть не громадянин, аби тільки мав гроші. Обмеження громадян зумовило стирання поняття громадянина як власника землі та воїна - захисника поліса. На вулицях Афін можна було зустріти громадянина, який жебракував разом зі своїм останнім рабом. Усе більше з’являється греків, не зайнятих господарством. В останні роки війни з’явилися загони професійних воїнів, які за гроші готові були виконувати будь-які завдання. Обов’язок та привілей кожного громадянина - служба в народному ополченні - зійшов нанівець. На утримання найманої армії йшли чималі кошти, які сплачували жителі держави.

василий iii иванович (1479–1533)  – великий князь московский (с 1505  сын ивана iii и софьи палеолог. василия iii называют «последним собирателем земли », так как при нем были присоединены последние полусамостоятельные земли – псков, волоцкий удел, рязанское, новгород-северское княжества. в ходе -литовской войны начала xvi  в. в  состав россии вошел смоленск (1514). в своей внутренней политике василий iii опирался на церковь, поддерживающую его в борьбе с феодальной оппозицией. в правление василия iii росло поместное дворянское землевладение, принимались меры по ограничению привилегий княжеско-боярской аристократии. поощрял идеологическое обоснование исключительного положения москвы как «третьего рима», идеи «сказания о князьях владимирских». при нем заметно международное положение московского государства. василий iii в договоре 1514  г. максимилианом i, с императором священной римской империи, первым из российских правителей был назван царем.

с 1019  г. великим князем киевским стал ярослав, прозванный мудрым. и по сей день в киеве, чернигове и новгороде стоят величественные здания, построенные во времена ярослава мудрого. таковы, например, золотые ворота и софийский собор в киеве, свидетельствующие о высоком уровне культуры.