ответ: друга половина 16 - перша половина 17 ст. - це час великих змін для українського містобудування. старі міста, розбудову-ючися, набували нових архітектурних рис. невпізнанно змінилися, зокрема, львів, дрогобич, кам’янець, острог. виникали й нові міста. з-поміж них - жовква, броди, станіслав (нинішній івано-франківськ), що закладались як фортеці-резиденції магнатів.
містобудування в українських землях 16 ст. - початку 17 ст. зазнавало відчутного впливу європейського відродження. особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. та це й не дивно, адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторам-європейцям. приміром, чимало пам’яток львова створив італієць павло римлянин. так, у 1591 р. він уклав угоду з львівським братством про будівництво нової успенської церкви, бо стару було пошкоджено пожежею.
з-поміж пам’яток тогочасного ренесансного світського та церковного будівництва вражає ансамбль львівських споруд: будівлі на площі ринок - будинок корнякта, чорна кам’яниця; пам’ятки, пов’язані із львівським успенським братством, - успенська церква, каплиця трьох святителів, вежа корнякта. ім’ям заможного купця грецького походження костянтина корнякта названо ще одну цікаву тогочасну пам’ятку львова - житловий будинок на площі ринок, зведений 1580 р. архітектором-італій-цем петром барбоном. споруда зазнала пізніших перебудов, але не втратила своєї самобутності. будинок корнякта - єдина споруда в тогочасній забудові міста, зведена на двох будівельних ділянках, що дало змогу розпланувати внутрішній двір з відкритими -лоджіями, які оточують подвір’я з трьох сторін.
объяснение:
Популярные вопросы