Основні принципи роботи квантових комп'ютерів. До ть будь ласка

Однією з принципів роботи квантових комп'ютерів є складність квантового програмування. Квантове програмування є набором комп'ютерних мов програмування, які дозволяють запис квантового алгоритму з використанням конструкцій високого рівня. Завдання квантових мов не полягає у тому, щоб надати інструмент для програмістів, а в тому, щоб надати інструменти для дослідників, щоб зрозуміти краще, як працюють квантові обчислення і як формально доводити коректність квантових алгоритмів.
Можна виділити дві основні групи квантових мов програмування: імперативні квантові мови програмування і функціональні квантові мови програмування. Найбільш відомими представниками першої групи є QCL і LanQ.
Щоб працювати з квантовими комп'ютерами доведеться вивчити нові мови програмування. Також, щоб атом розумів що від нього хоче програміст, були розроблені кілька підходів. Наприклад MR створив імперативну мову квантового програмування QCL, а King і VST застосували для моделювання квантових ефектів на класичних комп'ютерах бібліотеки HASKELL. Також Пітер Селінгер запропонував функціональну мову квантового програмування QPL, в якому допускаються поєднувати класичний і квантовий інструкції.
Але квантовий комп’ютер не зможе замінити класичних комп’ютерів. Звісно квантові комп’ютери швидші, але це стосується тільки спеціальних типів обчислень де необхідно використовувати стани суперпозиції, які доступні одночасно. Якщо просто дивитися відео у високій роздільній здатності, сидіти в Інтернеті, працювати з документами, то ви не досягнете якоїсь більшої швидкості

program xxx;

  var i, n : integer;

begin

  write ('введите число n-');

  readln (n);

  writeln('делители числа: ');

  for i : =1 to n do

    if n mod i = 0 then writeln (i)

end.

 

04₁₀ = 100₂

10₁₀ = 1010₂

1996₁₀ = 11111001100₂