Розвиток нанотехнологій починається із 1931 року, коли німецькі фізики макс кнолл і эрнст руска створили електронний мікроскоп, який уперше дозволив досліджувати нанооб’єкти. пізніше в 1959 році американський фізик річард фейнман (нобелівський лауреат із фізики, 1965 р.) уперше опублікував працю, в якій оцінювалися перспективи мініатюризації під назвою «там внизу - море місця». він заявив: «поки ми вимушені користуватися атомарними структурами, які пропонує нам але в принципі, фізик міг би синтезувати будь-яку речовину за заданою хімічною формулою». тоді його слова здавалися фантастикою, оскільки не існувало технологій, що дозволили б оперувати окремими атомами на атомарному ж рівні (мається на увазі можливість пізнати окремий атом, узяти його і поставити на інше місце). фейнман призначив нагороду $1000 тому, хто вперше зможе помістити текст сторінки з книги на шпильковій головці, з метою стимулювання інтересу до цієї (ця подія сталася в 1964 р.) у 1974 році японський фізик норіо танігучі ввів термін «нанотехнологія», запропонувавши описувати механізми розміром, меншим одного мікрона. німецькими фізиками гердом біннігом і генріхом рорером був створений сканувальний тунельний мікроскоп (стм), що дозволив маніпулювати речовиною на атомарному рівні (1981 пізніше вони отримали нобелівську премію. сканувальний атомно-силовий (асм) мікроскоп розширив типи досліджуваних матеріалів (1986 у 1985 році роберт керл, харольд крото, річард смоллі відкрили новий клас сполук – фулерени (нобелівська премія 1996 рік). у 1988 році незалежно один від одного французький та німецький вчені альбер ферт і петер грюнберг відкрили ефект гігантського магнітоопору (гмо) (у 2007 р. присуджено нобелівську премію з фізики), після чого магнітні наноплівки і нанодроти почали використовуватися для створення пристроїв магнітного запису. відкриття гмо стало основою для розвитку спінтроніки. з 1997 року компанія ibm у промислових масштабах почала виготовляти спінтронні прилади - голівки для зчитування магнітної інформації на основі гмо розмірами 10-100 нм. 1991 рік ознаменувався відкриттям вуглецевих нанотрубок японським дослідником суміо іїджимою. у 1998 році було вперше створено на основі нанотрубок сізом деккером (голландський фізик). а у 2004 році він з’єднав вуглецеву нанотрубку із днк, уперше отримавши єдиний наномеханізм, відкривши дорогу розвитку біонанотехнологіям. 2004 рік - відкриття графену, за дослідження його влас- тивостей а. к. гейму та к. с. новосьолову у 2010 р. присуджена нобелівська премія з фізики. відомі фірми ibm, samsung фінансують наукові проекти з метою розроблення нових електронних пристроїв, що змогли б замінити кремнієві технології.
Популярные вопросы