На аркуші написано слово «світло» зеленим олівцем. дивлячись крізь яке прозоре середовище не можна прочитати написане

a=fscosa

cos45=0,7

cos75=0,26

cos105=-0,26

под углом 75 градусов

тело, двигающееся  равноускоренно, проходит за t секунд путь

s (t) = a * t² / 2 .  в данном случае

s₅ = s (5) - s (4) = a * 5² / 2 - a * 4² / 2 = 12,5 * a - 8 * a = 4,5 * a = 0,9 ,

откуда  а = 0,2 м/с².  тогда

s₇ = s (7) - s (6) = 0,2 * 7² / 2 - 0,2 * 6² / 2 = 4,9 - 3,6 = 1,3 м.

дано:                                                                                           решение:

mо = mл = m                                                                    q = cmδt

со = 250 дж/кг·°с                                                при одинаковой массе шаров

сл = 380 дж/кг·°с                                                и одинаковой разнице температур

δtо = δtл = δt                                                              qл > qо,  потому что  сл > со,

qо ≠ qл

магнітне поле є векторним полем, тобто з кожною точкою простору пов'язаний вектор магнітної індукції який характеризує величину і напрям магнітого поля у цій точці і може мінятися з плином часу. поряд з вектором електромагнітної індукції , магнітне поле також описується вектором напруженості .

у вакуумі ці вектори пропорційні між собою: , де k - константа, що залежить від вибору системи одиниць. в системі сі, k = μ0 - так званій магнітній проникності вакууму. деякі системи одиниць, наприклад сгсг, побудовані так, щоб вектори індукції та напруженості магнітного поля тотожно дорівнювали один одному: .

однак у середовищі ці вектори є різними: вектор напруженості описує лише магнітне поле створене рухомими (струмами) ігноруючи поле створене середовищем, тоді як вектор індукції враховує ще й вплив середовища:

де - вектор намагніченості середовища.