Составить калькуляцию на услуги по ксерокопированию. Заработная плата специалиста 10080 руб. Он работает 21 рабочий день по 8 часов в день. Время, необходимое на выполнение данной услуги – 3 мин. Дополнительная заработная плата 10% от основной. Начисления на заработную плату 26%. Накладные расходы 80% от основной заработной платы. Ожидаемая прибыль 20% от себестоимости.

1. заработная плата = 10080₽
далее по таблице...

Методические рекомендации:

Трудоемкость общая

ТОБЩ= ДН×ТД×ТЧ

где ТД – количество рабочих часов в день;

ДН – количество рабочих дней в месяц;

ТЧ – количество минут в 1 часе.

Заработная плата специалиста за 1 минуту

Заработная плата за минуту:

ЗПМИН=〖ЗП〗_М/Т_ОБЩ

где ЗПМ – заработная плата в месяц;

ТОБЩ – трудоемкость.

Заработная плата специалиста на ксерокопирование основная

ЗПОСН=ЗПМИН×ТШТ

где ЗПМИН – заработная плата за минуту;

ТШТ – время, необходимое на выполнение услуги ксерокопирование

Заработная плата специалиста дополнительная

ЗПД=ЗПОСН×kД

где ЗПОСН – основная заработная плата;

kд – коэффициент дополнительной заработной платы.

Заработная плата специалиста общая

ЗПОБЩ= ЗПОСН+ЗПД

где ЗПОСН – основная заработная плата;

ЗПД – дополнительная заработная плата.

Начисления на заработную плату

НЗП=kНЗП×ЗПОБЩ

где ЗПОБЩ – общая заработная плата;

kНЗП – коэффициент начислений на заработную плату.

Накладные расходы

НР= kНР×ЗПР

где ЗПОСН – основная заработная плата;

kНР – коэффициент накладных расходов.

Себестоимость ксерокопирования

СК=ЗПОБЩ+НЗП+НР

где ЗПОБЩ – общая заработная плата;

НЗП – начисления на заработную плату;

НР – накладные расходы.

Ожидаемая прибыль

П=СК×R

где СК – себестоимость ксерокопирования;

R – ожидаемая прибыль.

Цена услуги ксерокопирование

Ц=СК+П

где СК – себестоимость ксерокопирования;

П – прибыль.

​

нет. возможны премии, награды, выплаты за работу в праздничные дни и тд

у стародавній греції під словом «економіка» розуміли ведення господарства, яким керує господар або найнята ним людина. у центрі економічних процесів завжди перебували власники, виробники, посередники. від їхнього господарювання залежав добробут тисяч громадян.

минали століття й епохи. поняття «економіка» набуло дещо іншого сенсу, але суть його залишалася, змінювались лише масштаби, які воно охоплювало. тепер, говорячи про економіку, ми маємо на увазі не тільки є, а й суспільне, національне і світове господарство. незрівнянно складнішими стали процеси виробництва, удосконалились системи посередництва і торгівлі.

не змінилося одне — у центрі всього, що відбувається, конкретні люди та їхні потреби, які є рушіями розвитку цивілізацій. саме потреби в усі віки змушували людей долати величезні відстані у пошуках нових земель і ринків збуту, освоювати незвідані території. саме потреби були й залишаються головним стимулом розвитку науки і техніки, поштовх для розквіту культури та освіти.

кожен з нас прагне мати життя якомога краще. та зробити це не так уже й легко. з давніх-давен цю проблему люди вирішували по-різному. одні обмежувались найне-обхіднішими речами, інші силою або обманом відбирали це у своїх ближніх, треті вдосконалювали виробництво, робили винаходи, відкривали нові джерела прибутку, освоювали нові території, оволодівали новими промислами.

наука і технології досягли надзвичайно високого рівня розвитку, але навіть його недостатньо для задоволення усіх потреб людства. саме тому надзвичайно великого значення набуває вивчення економіки, знання якої може досягти того рівня добробуту, якого ми прагнемо.

  интервал при дельной полезности-42