Прометей, за трагедією Есхіла, сказав:
А) «То я ж їм, дітям нетямущим, розум дав, Я наділив їх мудрою розважністю»;
Б) «Покровенство і приязнь – то велика річ»;
В) «Ти, богом бувши, гніву не боявсь богів І понад міру смертним ти пошану дав»;
Г) «Та зважитсь повинен неминуче я, - Отцевим страшно повелінням нехтувать…».