Поясніть значення біоінформатики в розкритті питання еволюції геному людини​

Біоінформа́тика — галузь обчислювальної біології, що застосовує машинні алгоритми і статистичні методи для аналізу великих наборів біологічних даних, які, як правило, складаються з великого числа нуклеотидних (ДНК і РНК) та пептидних (білки) послідовностей і даних структури білків. Головні напрямки досліджень біоінформатики включають вирівнювання послідовностей, пошук генів[en], збірку геномів[en], вирівнювання структур[en] білків, передбачення структури білків, передбачення експресії генів та білок-білкової взаємодії та реконструювання процесу еволюції. Великим напрямком досліджень біоінформатики — отримання високоякісних послідовностей геномів з фрагментів послідовностей, отриманих за до традиційних методів секвенування ДНК та конструювання сигнальних мереж за даними ДНК-мікрочипів. В останньому випадку біоінформатика нерідко перетинається з системною біологією

— галузь обчислювальної біології, що застосовує машинні алгоритми і Біоінформа́тика статистичні методи для аналізу великих наборів біологічних даних, які, як правило, складаються з великого числа нуклеотидних (ДНК і РНК) та пептидних (білки) послідовностей і даних структури білків. Головні напрямки досліджень біоінформатики включають вирівнювання послідовностей, пошук генів[en], збірку геномів[en], вирівнювання структур[en] білків, передбачення структури білків, передбачення експресії генів та білок-білкової взаємодії та реконструювання процесу еволюції. Великим напрямком досліджень біоінформатики — отримання високоякісних послідовностей геномів з фрагментів послідовностей, отриманих за до традиційних методів секвенування ДНК та конструювання сигнальних мереж за даними ДНК-мікрочипів. В останньому випадку біоінформатика нерідко перетинається з системною біологією

Объяснение:

слух и зрение имеют большое значение в жизни человека так как без них не возможно прожить свою жизнь нормально.

гемоглоби́н    — сложный  железосодержащий  белоккровосодержащих животных, способный обратимо связываться с  кислородом, обеспечивая его перенос в ткани. у позвоночных животных содержится в  эритроцитах, у большинства  беспозвоночных  растворён в  плазме крови(эритрокруорин) и может присутствовать в других тканях.