Будова кровоносних судин​

. Стінка судини складається з трьох оболонок:

внутрішньої — представлена ендотелієм (одношаровий плоский епітелій), який побудований з витягнутих ендотеліоцитів, розташованих на базальній мембрані, та підендотеліального шару, в основі якого лежить пухка волокниста сполучна тканина

середньої — складається з циркулярних пучків гладеньких м'язових клітин із еластичних волокон

зовнішньої — представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка містить дуже багато кровоносних судин і нервових волокон

Будова стінки судини залежить від гемодинамічних умов: швидкості кровотоку, об'єму та тиску крові. Для артерій розташованих близько до серця характерно переважання еластичних елементів, які здатні протидіяти високим гемодинамічним показникам. По мірі віддалення від серця гемодинамічні величини знижуються, зменшується калібр судин і у їх стінках збільшується кількість м'язових елементів, які здатні створювати додаткову силу для крові в мережу найдрібніших судин.

  регуляторные:  

1) нервная и эндокринная системы.

  к нервной системе относятся головной и спинной мозг, а также нервы, нервные узлы, сплетения и т.п. все эти образования преимущественно построены из нервной ткани, которая- способна возбуждаться под влиянием раздражения из внутренней или внешней для организма среды и- проводить возбуждение в виде нервного импульса к различным нервным центрам для анализа, а затем- передавать выработанный в центре «приказ» исполнительным органам для выполнения ответной реакции организма в форме движения (перемещения в пространстве) или изменения функции внутренних органов.

исполнительные:

2)  мышцы,сосуды,железы внутр. секреции .    

структура фактора стимулирующего митоз: 1 — циклин; 2 — зависимая от циклина неактивная протеинкиназа; 3 — активный фактор стимуляции митоза.

мито́з (греч. μιτος — нить) — непрямое деление клетки, кариокинез,[~ 1] наиболее распространенный способ репродукции эукариотических клеток. биологическое значение митоза состоит в строго одинаковом распределении хромосом между дочерними ядрами, что обеспечивает образование генетически идентичных дочерних клеток и сохраняет преемственность в ряду клеточных поколений.[1]митоз — один из процессов онтогенеза. митотическое деление обеспечивает рост многоклеточных эукариот за счёт увеличения популяции тканевых клеток. в результате митотического деления клеток меристем увеличиваются тканевые популяции растительных клеток. дробление оплодотворённого яйца и рост большинства тканей у животных также происходит путём митотических делений.[2]