Розрізняють два типи клітин: прокаріотичні, що не мають сформованого ядра, характерні для бактерій та архей, та еукаріотичні, в яких наявне ядро, властиві для всіх інших клітинних форм життя, зокрема рослин, грибів та тварин. до неклітинних форм життя належать лише віруси, але вони не мають власного метаболізму і не можуть розмножуватись поза межами клітин-живителів. усі організми поділяються на одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні. до одноклітинних належать бактерії, археї, деякі водорості і гриби, а також найпростіші. колоніальні та багатоклітинні організми з великої кількості клітин. різниця між ними полягає в тому, що колоніальні організми з недиференційованих або слабо диференційованих клітин, які можуть виживати одна без одної. клітини багатоклітинних організмів більш-менш спеціалізовані на виконанні певних функцій і залежні одна від одної в процесах життєдіяльності. до багатоклітинних організмів належить зокрема і людина, тіло якої складається приблизно з 1013 клітин.
Спасибо
Ответ дал: Гость
биологические (вирусные, бактериальные, паразитарные и иные), , (шум, вибрация, ультразвук, инфразвук, тепловые, ионизирующие, неионизирующие и иные излучения), социальные (питание, водоснабжение, условия быта, труда, отдыха)
Ответ дал: Гость
проявление гибкости зависит от ряда факторов. главный фактор, обуславливающий подвижность суставов – анатомический. ограничителями движений являются кости. форма костей во многом определяет направление и размах кости в суставе (сгибание, разгибание, отведение, , супинация, пронация и вращение).
гибкость обусловлена центрально-нервной регуляцией тонуса мышц, а также напряжением мышц-антагонистов. это значит, что проявление гибкости зависит от способности произвольно расслаблять растягиваемые мышцы и напрягать мышцы, которые осуществляют движения, то есть от степени совершенствования межмышечной координации.
Популярные вопросы