Моє ставлення до літніх людей твір у публіцистичному стилі

Як я ставлюся до людей похилого віку? як і багато інші, я ставлюся до стареньким і стареньким з повагою. це наше минуле, їх не можна не поважати! скільки в них знань, мудрості. адже бувають люди, точніше навіть нелюди, що без поваги ставляться до людей старше них самих! люди без виховання, без совісті. ви бачили коли небудь групи підлітків, що знущаються над тією чи іншою бабусею? а таких випадків дуже багато! батьки, які не дали правильного виховання, парою винні не менше своїх же дітей! я зневажаю таких людей, більше того, я їх засуджую за таку поведінку. кожна старенька, в не залежності ветеран вона чи ні, гідна поваги! я ставлюся до літніх людей шанобливо. вони минуле покоління яке тепер потребує турботи!

тільки праця є людині жити. щоб чогось досягнути, потрібно трудитися. навіть маленька справа  заслуговує уваги і може стати частинкою великої роботи. а безділля-це найбільша кара для людини. людина, яка сидить склавши руки, нічого не доб'ється в житті. з такими людьми не потрібно спілкуватися, а то сам станеш таким.

тому кожен має намагатися щось зробити і комусь .адже навіть маленька праця краща за велике безділля.

  мени доводилося их бачити на вулици. вони на соббі тягають крихти цукру.мурахи носять   в 100 раз бильше низ них.

    це врожаючи комахи