Як я ставлюся до людей похилого віку? як і багато інші, я ставлюся до стареньким і стареньким з повагою. це наше минуле, їх не можна не поважати! скільки в них знань, мудрості. адже бувають люди, точніше навіть нелюди, що без поваги ставляться до людей старше них самих! люди без виховання, без совісті. ви бачили коли небудь групи підлітків, що знущаються над тією чи іншою бабусею? а таких випадків дуже багато! батьки, які не дали правильного виховання, парою винні не менше своїх же дітей! я зневажаю таких людей, більше того, я їх засуджую за таку поведінку. кожна старенька, в не залежності ветеран вона чи ні, гідна поваги! я ставлюся до літніх людей шанобливо. вони минуле покоління яке тепер потребує турботи!
Спасибо
Ответ дал: Гость
на мою думку,вихованість-це постійний стан душі людини.вихованість або є,або її немає.формуєтся вона у роки дитинства родиною та суспільством.важко та напевно марно очікувати вихованих вчинків від людини яка може образити однокласника,молодшу або літню людину,відмовитись від своїх вчинків,та не виконати своїх обіцянок.не вихованих людей зазвичай в класі не поважають,хоч іноді їм вдається головувати.а справжні виховані хлопці та дівчата залишаются осторінь.но тількі на них можна покластися в важку хвилину життя.
Ответ дал: Гость
скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.
важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
//
Другие вопросы по: Українська мова
Похожие вопросы
Знаешь правильный ответ?
Моє ставлення до літніх людей твір у публіцистичному стилі...
Популярные вопросы