Скласти діалог між школярем і продавцем

з раннього дитинства нас вчать завжди говорити правду, поважати працю. правдива людина намагається не робити поганих  вчинків, яких їй довелося б соромитися..і потім приховувати від батьків і друзів. всім відомо, що «шило в мішку не сховаєш». так і правда - десь випливе. і людині буде соромно за брехню, з нього будуть сміятися. тому треба намагатися відповідати за свої слова і погані вчинки. чесна людина завжди викликає повагу, тому що вона ніколи не обманює. а брешуть тільки труси і невиховані люді. висновок такий: треба говорити завжди тільки правду.

я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. і побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." хто ти, люба? "-спитав я її. а вона лиш мовчала та хиталася на вітру. підказали через сон дерева : " це -пролісок. він один прокинувся у таку   холоднечу."  

  я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. і почув : " сонечко, грій дужче, бо холодно мені. весно, я чекаю тебе. моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала." 

виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає весну. я вклонився їй і прошепотів : "дякую, небесна квітка, що не злякалася ні зими, ні морозу! "