Іть будь-ласка скласти твір мініатюру рідний краєвид

Моя батьківщина — україна. не любити цю землю і людей, що живуть на ній, — неможливо! мій край — це чорне і азовське моря, карпати і полісся, синьоокі озера волині, південні степи, дніпро-славутич..розлогі дуби і стрункі смереки зустрічають мене в карпатах. швидкі річки, безліч ягід і грибів, чудові краєвиди — це все моя батьківщина.а як повільно несе свої води до чорного моря красень дніпро-славута! велично і суворо дивиться на запоріжжя колиска українського козацтва — хортиця. пригадую, як їхали ми сім’єю в крим через усю україну. зупинялися в мальовничих місцях і насолоджувалися незрівнянними крає.мене вразила велич каховського водосховища, обрії якого губляться в блакитному мареві. незабутнє враження залишилося від проїзду через сиваш, де з двох боків підступають моря — чорне та азовське. вражали нас родючі лани херсонщини і запоріжжя, гірські пейзажі від сімферополя до алушти. та найбільше мене вразила доброта людей, які зустрічалися нам по дорозі. пишаюся я тобою, мій рідний краю, моя земле — україно!     ось перепиши і постав мені ""!

ночі.покоротшали дні.сизі тумани вкривають землю,доки не зійде сонце.прощавай тепла ! сумовито попискуе синичка.тільки одна горобина весела-червоніе кетягами ягід поміж золотого листу.

    осінь це чудова

бабусині руки

  ніколи я не забуду руки бабусі моєї, вони творять добро заради мене. прибирають і перуть, гладять, варять і печуть, ніколи не забуду дороге слово "праця". ні рідніше, ні тепліше рук на світі не знайти. краще слів вони вміють щедрість серця довести.