Іть будь-ласка скласти твір мініатюру рідний краєвид

Моя батьківщина — україна. не любити цю землю і людей, що живуть на ній, — неможливо! мій край — це чорне і азовське моря, карпати і полісся, синьоокі озера волині, південні степи, дніпро-славутич..розлогі дуби і стрункі смереки зустрічають мене в карпатах. швидкі річки, безліч ягід і грибів, чудові краєвиди — це все моя батьківщина.а як повільно несе свої води до чорного моря красень дніпро-славута! велично і суворо дивиться на запоріжжя колиска українського козацтва — хортиця. пригадую, як їхали ми сім’єю в крим через усю україну. зупинялися в мальовничих місцях і насолоджувалися незрівнянними крає.мене вразила велич каховського водосховища, обрії якого губляться в блакитному мареві. незабутнє враження залишилося від проїзду через сиваш, де з двох боків підступають моря — чорне та азовське. вражали нас родючі лани херсонщини і запоріжжя, гірські пейзажі від сімферополя до алушти. та найбільше мене вразила доброта людей, які зустрічалися нам по дорозі. пишаюся я тобою, мій рідний краю, моя земле — україно!     ось перепиши і постав мені ""!

хочу лучший ответ : )

  этот гриб живет под елью, под ее огромной тенью.  мудрый бородач-старик, житель бора - (боровик)я в красной шапочке расту среди корней осиновых. меня увидишь за версту - зовусь я – (подосиновик)на пеньке сидят братишки. все - в веснушках шалунишки. эти дружные называются (опята)в лесу, на радость людям, средь молодых сосенок, в блестящей темной шляпке растет грибок (масленок)

 

в белом парике да белом пиджаке, в шляпке ярко-красной, красивой да опасной. кто его с собой возьмет – тот и горюшка хлебнет. (мухомор)на земле лежит лепешка, от дождя она растет, лишь дотронешься немножко, её сразу разорвет! пых! и вырвался костёр дымным облаком из спор! (дождевик)