Казка про прислівник і його роль у мовленні

    жив собі прислівник на землі.та нне знав що йому робити.зустрів він якось лисицю.та питає вона його. ти живеш люб'язний? живу! а ти як? я погано! піду улітку в поле качечку спіймать,а вона спорхне та у небо.і я голодна знову залишаюсь,-відповідає сумно лисиця. я куди не піду,хоч в поле,хоч вгору,до лісу,мене всюди зустрічають усі з радістю.     тому, що без мене ніхто не знав би,як ім гарно живется.де вони знаходяться ,куди вони ходять,звідки приходять та коли треба їм щось робити,-ось так і промовив прислівник.та пішов далі по світу мандрувати.

апостроф пишеться : після букв-б,п,в,м,ф.

після р ,що позначає твердий звук(р)

після префіксів та першої частини складних слів,що закінчуються твердим приголосним.

після букв г,к,х,ж,ш,що позначають тверді приголосні.

після кінцевого приголосного префікса.

післяб,п,в,м,ф та р у рос. прізвищах.

  мені доводилось бачити живого слонп у київському зоопарку.коли я підійшла(ов) до нього,то побачила(ив) як він жваво пив воду,грався з маленькими дітками та ласував фруктами.

    ця тварина вразила мене своїми розмірами.кожного дня слон з їдає двісті- двадцять-п ять кілограмів: трави,хмизу,гілок,листя,квіток та фруктів.

    товщина його шкіри чотири сантиметри,вуха завдовжки сім з половиною сантиметрів.він мені дуже сподобався!