Казка про прислівник і його роль у мовленні

    жив собі прислівник на землі.та нне знав що йому робити.зустрів він якось лисицю.та питає вона його. ти живеш люб'язний? живу! а ти як? я погано! піду улітку в поле качечку спіймать,а вона спорхне та у небо.і я голодна знову залишаюсь,-відповідає сумно лисиця. я куди не піду,хоч в поле,хоч вгору,до лісу,мене всюди зустрічають усі з радістю.     тому, що без мене ніхто не знав би,як ім гарно живется.де вони знаходяться ,куди вони ходять,звідки приходять та коли треба їм щось робити,-ось так і промовив прислівник.та пішов далі по світу мандрувати.

джміль [джміл'] 6 букв, 4 звуки (дж - один звук)

схема фонетичного розбору

1. слово.2. наголос.3. склади: • відкриті; • закриті.4. фонетична транскрипція.5. букви і звуки.6. характеристика голосних звуків: • ненаголошений; • наголошений.7. характеристика приголосних звуків: • дзвінкі, глухі; • тверді, м’які, пом’якшені.8. кількість букв і звуків.джміль  — 1 склад, закритий.[джм’іл’]  дж [дж] — приголосний, дзвінкий, шиплячий, твердий; м [м’] — приголосний, пом’якшений; і [] — голосний, наголошений; л [л’] — приголосний, м’який; ь [–]5 букв, 4 звуки.

н. вечір   вечори

р. вечора вечорів

д. вечорові вечорам

з. вечір вечори

ор. вечором вечорами

м. на вечорі на вечорах

кл. вечоре вечори