у нас була прекрасна, благородна ідея - провести під свинарником метро. це мало бути сюрпризом. перша лінія метро у васюківці! станція "клуня" - станція "крива груша". три копійки в один кінець. родичі - безплатно. з учительки арифметики - п'ять копійок. ми вже підкопалися майже до половини свинарника, і раптом - непередбачена катастрофа! - клята льоха манюня провалилася в наше метро. провалитися вона зуміла, а от вилізти - дзуськи! і зняла такий вереск, що причовгав дід. ну і гірко зітхаючи, ми засипаємо метро. раз у раз злодійкувато озираємося - чи не заскочить нас зненацька дід, щоб нам'яти вуха. хоч і обіцяв він, що не чіпатиме, поки не кінчимо, але хто його ви б почули, як він лаявся, коли витягав льоху! ох і лаявся! і де він отих слів набрався? (всеволод нестайко. "тореадори з васюківки")
Популярные вопросы