скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.
важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
Ответ дал: Гость
1.ось іду я в лісі, так тихо, загадково, поринаю у незвіданний світ.
2.сиджу я дома, роблю українську мову, старанно і каліграфічно виводжу кожну буковку.
3.заснув я і бачу чарівний, невідомий мені світ сна.
4.у школі на уроці читання я навчаюся красиво і правильно читати.
5.на уроці музики нас вчать чисто і гарно співати.
Популярные вопросы