Справедливість -це міф, реальність чи наївне прагнення досконалості світу?

кожна людина мріє здобути гарну професію, стати успішною, досягти чогось у житті. а для цього треба докласти неабияких зусиль.  для нас, школярів, найголосніше завдання на сьогоднішній день - учитися. нам потрібни міцні знання, щоб потім, завдяки їм отримувати і моральне, і матеріальне задоволення від життя. навчаючись, мі створюємо наше майбутнє. і яким воно буде - успішним чи ні - залежить саме вид нас. мудрим є зміст народного прислів'я: "учись змолоду - пригодиться на старість! " тому для того, щоб досягти чогось у житті, потрібно вчитися.

большую часть жизни, человек проводит общаясь. на жизненном пути человека, встречаются разные люди и соответственно этому, разные отношения. но все же в течении жизни у человека должен быть тот, с кем он проводит прольшую часть. отсюда и следует эта фраза - "с кем поведешься, того и наберешься! ". ведь действительно, общаясь с людьми, мы узнаем о многом, и берем для себя какие-то примеры, или навыки. общаясь с человеком, можно, того не замечая набраться от него, того, чего он даже не хочет.

эта пословица означает, мы сами творцы своей судьбы, своего счастья. не нужно ждать, не нужно лениться, нужно бороться и пробиваться, ведь кроме тебя никому не нужно твое будущее. а хорошее будущее нужно каждому, в том числе и тебе! человек должен сам решить,кем он хочет стать и что для этого нужно сделать. мы “ковалі  свого щастя”, мы творцы своей судьбы, творцы своей обители , мы художники, которые разукрашивают мир своими красками.

    - здраствуй, бі - заговорив з білочкою фросею зайчик

    - привіт,приві- відповіла вона йому.

    - я таке бачив,таке - з метушнею промовив зайчик

    - що таке? ?

    - я бачив мандрівку кленового

    - а хіба це цікаво? ? - запитала білочку,крутячи своїм пухнастим хвостиком

      -ще й тільки іду я в лісі,бачу клен росте,старий,старий. відірвався від нього листочок. ось і клен попрохав мене щоб я прослідкував куди він полетить. біжу,біжу за ним,а він сів прямо в озеро! якось я вже би пішов додому,але все ж таки кле я колоду, і хутчіш за листочком! а він бач який хитрий,в нору до тітки соні заліз. а вона як раз спала! не хотілось меня її будити, але ятихенько узяв гілочку і дістав листка! думав усе,спіймав і зараз віднесу кленові,а він нахаба щей дуж побіг від мене! уже дивлюсь в лапках лисиці,як я тоді перелякався,але лисиця шмургнула його на землю,вже мала мене їсти,а я його зловил все ж таки і побіг до старого

- який ти бач яка мандрівка в листка вийшла! - відповіла білочка.