Завдання: Написати чернетку діалогу до запропонованої ситуації, пов’язаної з характеристикою людей, з використанням дієприкметників. Підготуватися до написання контрольного діалогу. Теми до написання діалогу підібрати самостійно. При виконанні роботи обов’язково використовувати дієприкметники. Перш ніж приступити до написання, повторити тему «діалог»

що нины ут ече то завтра не зловмиш. краще на пять хвилин раныше. ныж на хвилину пызныше.

мова - це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. мова - це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам'ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу. олесь гончар

людина, яка втратила свою мову, - неповноцiнна, вона другорядна в порiвняннi з носiєм рiдноï мови. павло мовчан

хто не любить своєï рiдноï мови, солодких святих звукiв свого дитинства, не заслуговує на iм'я людини. й. г. гердер

рiдна мова на чужинi ще милiшою стає. павло грабовський

мова - це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячолiття з того часу, як людина стала людиною. кiндрат крапива

7букв.9звуків.3склади.

є ще люди сонні, наче сови,

а глухі до слова - це найгірш.

ти до рідної прислухайсь мови,

прокажи відмінки - це ж як вірш!

називний питає: хто ти? що ти?

хоче він про наслідки роботи

і про тебе чути лиш похвали,

щоб тебе як приклад називали.

родовий доскіпує свого -

хоче знати він: кого? чого?

і про тебе знать, якого роду,

що немає роду переводу.

все давальний дасть - не жаль йому,

але хоче знать: кому? чому?

знать про тебе, гожого на вроду,

що даєш і ти свому народу?

у знахідного свої потреби:

він - кого? і що? - питає в тебе.

і кого всі ми за друзів маєм,

і що друзі роблять нам навзаєм?

а орудний хоче знать: ким? чим?

у труді орудуй разом з ним.

хоче знать: що здатний ти утнути?

чим ти сильний? ким ти хочеш бути?

а місцевий - де? в якому місці?

хоче знати - у селі чи в місті?

кличний закликає всіх навколо:

гей, іване, петре чи миколо,

ви не будьте сонні та байдужі -

у житті нема нічого згірш.

рідна мова! в ній слова - як ружі,

а самі відмінки - наче вірш.надеюсь может тебе ето : )