Главный мозг . Нужно к каждому подобрать своё.

я не прихильник дивитися телевізор але фільми люблю . мене вабять інформаційні фільми на соціальну тему . це можуть бути також різні программи. тож якщо б я був(була) режисером я б зняв(зняла) фільм про якусь соціальну проблемму або питання . наприклад це  тема чорнобиля . той подвиг ліквідаторів який простий народ вважає справжнім спасінням і то справді є так. якщо б  не хоробрість тих людей то мирний атом перебив увесь світ, і кожний  хоч і потрохи та дозу опромінюання отримав. тому я б зняла фільм саме на цю тему. хоча декотрі вважають що нічого цікавого в цьому не має. я маю протилежну думку у всілякій ситуації є якась цікава "золота " середина. саме вона змушує задуматися над змістом фільмів людей які просто дивляться телевізор або запис. на мою думку фільм повинен бути простим до сприйняття, саме для того щоб він залишився у пам'яті і душі кожного глядача. якщо б я був(була) режисером я б зняв(зняла) саме такий фільм.

мурахи бувають чорні і рижі. вони дуже трудолюбиві.ці комахи знищують шкідливу гусінь.

танец осеннего листка

вот наступила

совсем неожиданно,внезапно.и зашумел ветер, и участились

на календаре 14 октября.я открываю окно и вдыхаю свежий яркий запах осеннего леса после дождя.сегодня снова будет дождь.потому что солнце не выглянуло из за плотных тучек закрывшых его,не пробиться ни одному солнечному лучику.

я иду по лесу.под ногами шуршит мокрая,жухлая листва.тут и там из под листочков выглядывали крепенькие белые грибочки,красные и синие сыроежки на белых ножках,желтенькие блестящие шапочки маслят и ярко-рыжие лисички.прекрасна осенняя пора.

на каждом шагу взлетают в воздух сотни крохотных листочков.капли дождя появляются на ладонях и поднимается ветер,снова в оздух подбрасывает ворох осенней листвы я ловлю взглом танец одного из листочков,красно-жетого,яркого который веет чем то знакомым,это танец осеннего листка,танец осени.

осінь – гарна пора та ностальгічна пора…пора світлого смутку, різнокольорового листя та дощу. я вважаю, що дощ – це просто неймовірна погода.можна комфортно влаштуватися на підвіконні, дивитися на сповзаючі по склу краплини і просто мріяти з чашкою запашного чаю.а можна вдягнутися, взяти парасольку та піти на прогулянку з друзями. сміятися та хлюпати по лужах.адже ми самі створюємо настрій, тому саме ми можемо створити «свій» дощ…