Запишіть речення з пасивним дієприкметником минулого часу.

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

батько й мати – найрідніші і найближчі кожному з нас. вони мають спільну назву — батьки. від них ми одержуємо життя. вони вчать нас людських правил, в наші вуста добрі слова. на мою думку, треба поважати своїх батька й неньку, тому, що вони нам дали це життя, вони у нас єдині і більше таких немає на землі. адже вони нам свої знання і уміння, і прагнуть, щоб з іхньої дитини виросла людина з великої літери. моя мати мені каже: «як зараз ти ставишся до своїх батьків, так само твої діти будуть ставитися до тебе». тому, якщо ми будемо поважати своїх батьків, то життя в нас буде краще, як кажуть добро повертається добром.

поете-іменник,ніяк не підкреслюється,бо звертання.

слухай,уловляй-присудок виражений дієсловом(підкреслюється 2 рисками).

голоси,життя,ритми- додатки вираж.і(підкреслюється риска-риска).

людського і нові-означення вираж.прикметником(підкреслюється хвилястою).

речення прост; розп; пош; односкл;

ускл.звертанням,одн.присудками(слухай,уловляй),одн.додатками(голоси,ритми).

такі дієслова називаються безособовими. наприклад, темніє, щастить, віє, морозить та ін.