Випишіть дієслова з тексту, визначте їх особу, вид, час, число. Небо грає, небо міниться усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу.
Стрепенувся нарешті ліс і собі заграв, зашепотіли листочки, заметушилася у травиці комашня, розітнулось в гущавині голосне щебетання й полинуло високо – туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами.

  святвечір

  найбільшим зимовим святом християн є різдво. напередодні цього свята українці відзначають святвечір. у цей день після першої зорі сі за стіл. під святковий обрус кладуть сіно і часник. на   столі обов"язково   має бути дванадцять страв: кутя, узвар, вареники, пісний борщ, голубці із пшоном, коржі з маком тощо. після закінчення   вечері всі співають колядки. у   цей день не можна ні з ким сваритись, слід помиритися навіть з ворогами.

навесні відзначають такі свята:  

влітку відзначають такі свята:

"жили собі троє нерозлучних друзів.- а чи не полетіти нам у ракеті на місяць? - запропонував "

- а й справді давайте полетимо на місяць! подивимося на нього, а ще й побачимо який насправді космос. - сказав сашко.

- давайте. - погодився андрій.

вони побудували ракету. гарну і велику. і вони стали прощатися з усіма і сідати у ракету.

дівчатка махали їм хустинками. вони хоті, щоб хлопчики скоріше повернулись назад, бо вони за них дуже хвилювалися.

через декілька днів вони повернулись і розповіли де вони були, де спали і все інше. вони були дуже раді що побачили таке. а дівчатка їх дочекалися і були дуже раді, що вони повернулися.

:

жила- була у полі посереди троянд ромашка- та звали. ії білосніжкою. богато років вона провела серед   троянд, і вже втратила надію, що колись знайде своїх подружок.

і ось одна жди прийшов хлопчик на це поле, та вирішив зібрати букет для своєї матусі з троянд.

збирав -   збирав, та натрапив на білосніжку. та ї каже:

- мабуть цієї ромашці сумно буди   однієї у цьому полі. заберу ка я її до себе в двір. там посаджу до інших ромашок.

і ось коли хлопчик  посадив у дворі білосніжку, всі інші здивувалися, тай спросили її :

- ти хто? - запитала одна з них.

- мене звуть білосніжкою. багато років я провила у полі з . і ось на решти …- не встигла вона доказати як ії перебили.

- дівчата, в нас новенька. до нашої родини добавилась ще одна ромашка!

ось так білосніжка   знайшла свою родину!

це ж залежить від людини, погодьтеся. для когось і потопаючу людину врятувати — не подвиг. а іншому подолати власні лінощі та взятися за пилососа вже за щастя, і здається, ніби подібні дії заслуговують гарненького ордена з стрічечками! а може воно і справді так? і немає, до речі, нічого смішного. навіть і такі подвиги мають мати місце у повсякденні. бо можна ж взагалі вирішити, що життя без подвигів можливе. і тоді не буде ніякої мотивації братися за того пилососа. особливо, якщо всі навколо не хочуть визнавати значущості цього локального вчинку! ; )) цей вчинок можна вважати подвигом. втім, гуглянці, якщо ви вчинили щось епохальне, а ніхто не поспішає це визнати — не засмучуйтесь. прийде час і вас оцінять, а поки що… спасіння потопаючих — справа рук самих потопаючих, так що приймайтесь за власне винагородження! ; ) як ви це зробите — то вже діло ваше. може тортик купите, може нову одежину. а може замахнетеся на нові добрі вчинки і подвиги? ! ; )