Твір на тему моє ставлення до рідного народу та його культурних надбань

живу я на найгарнішій вулиці мого міста , вулиці литвиненко. на цій вулиці завжди рарно та чисто. на моїй вулиці люди та я саджаемо квіти та дерева. всім людям подобається гуляти по нашій вулиці

вишивка це символ україни.він дуже поширений у нашій країні.вона виготовляеться власноруч.ми прикрашаемо вишивку .. рушники,на подушках,сорочка,спідниця.це саме гарна робота коли я бачив(бачила).

я часто замислююся над прислів"ям бережи здоров"я з молоду.

думка багатьох людей з приводу цього така.потрібно берегти здоров"я і цінувати його понад усе.але чому? я думаю що для того щоб не іти потім.якщо ти зробиш помилку у дитинстві у підлітковому віці то ти не зможеш її виправити навіть до самоі старості.

.

я знаю що потрібно зв"язати цей твір разом з твором якогось поєта але мені не вдалося)) що я хоч якось допоміг)

родина-корабель, що несе людину через бурхливе море життя. родина є нам завжди, кожну мить нашого життя. наші батьки завжди про нас піклуються. всі напевно знають, що родина найголовніше в житті кожного з нас. може деяким дітям не пощястило і в них немає батька, або мами, або геть сирітка, це дуже погано. родина завжди . не дарма кажуть "родина-корабель, що несе людину через бурхливе море життя" і, це велика правда.