я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. і побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." хто ти, люба? "-спитав я її. а вона лиш мовчала та хиталася на вітру. підказали через сон дерева : " це -пролісок. він один прокинувся у таку холоднечу."
я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. і почув : " сонечко, грій дужче, бо холодно мені. весно, я чекаю тебе. моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала."
виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає весну. я вклонився їй і прошепотів : "дякую, небесна квітка, що не злякалася ні зими, ні морозу! "
Ответ дал: Гость
голова (голів - корінь, а закінчення). лоб ( це все корінь). ніс (це все корінь). уста ( вуст - корінь, а закінчення). руки (рук - корінь, і закінчення). живіт ( живий - корінь, від закінчення). нога ( ніг - корінь, а закінчення). палець (це все корінь). ніготь ( ніг - корінь, хоч - суфікс). стопа ( стоп - корінь, а закінчення).
Ответ дал: Гость
підмет - галявина, присудок - була.
означення - як райдужне око(порівняльний зворот); старого.
додаток - лісу.
розповідне, неокл., двоскл., просте, пошир., не ускл.
Популярные вопросы