ЕСЕ на тему Читаючи авторів які гарно пишуть звикаешь гарно говорити

Чи актуально в наш час вміння красиво і правильно говорити? Звісно так,адже від вміння правильно та красиво висловлювати свої думки залежить наш успіх, кар'єра та елементарне ставлення інших людей до своєї особистості.

Напевно, Ви згодні з тим, що спілкування з людиною, яка висловлює свої думки літературною мовою ,набагато приємніше, ніж з людиною,яка говорить нецензурною, отруйною мовою.

Ні для кого не секрет, що читаючи, людина розширює свій кругозір,розвиває пам'ять, увагу, образне мислення і звичайно, свою фантазію.

Читаючи гарні книжки хороших авторів, людина розширює свій словниковий запас та вміння використовувати літературні слова у своєму лексиконі.

Чи помічали ви, що після читання книги, яка написана зрозумілою, але в той час красивою мовою, висловлювати свої думки набагато легше.Лексикон наповнюється динамічними,яскравими та влучними словами, тим самим допомагаючи формулювати та висловлювати власні думки.

Переконавшись у цьому може кожен на власному досвіді. Достатньо просто прочитати декілька творів світової класики і ви побачите, той "хто не міг і двох слів зв'язати "почне висловлювати свої думки чіткіше, підбирати потрібні слова та позбавлятися слів-паразитів.

Доказом цього є історія з власного життя.Я давно захоплююсь літературою, як творами світових класиків так і творами української літератури.На 4му курсі мені випала "честь" складати іспит з філософії.Звичайно,філософія -це непросто наука і потребувала багатих знань та великого словникового запасу.Отож,озброївшись усіма знаннями та згадавши усі перли нашої багатої рідної мови я пішла на іспит. Не буду розповідати, яким важким був цей іспит, але з гордістю можу сказати, що пристрасть до читання до мені скласти його на відмінно

Адже, я висловлювала свої думки яскраво,використовуючи усе багатство літературної мови.

Читаючи авторів класики, таких як:Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Михайло Старицький, Іван Франко та Тарас Шевченко, а також світових класиків:Еріх Марія Ремарк, Вільям Шекспір, Франц Кафка, Гарсія Маркес ми вбираємо в себе найкращі зразки літературної мови, тим самим звикаємо гарно говорити.

Отож, читайте, читайте з захопленням, читайте перлини класичної літератури та плекайте в собі вміння закохувати лише одним словом..

усі знають- здоров"я найважливіше,що в нас є у житті.але за ним треба слідкувати.одним з способів підтримання себе у формі: загартовування.

взимку я купаюся у прорубі,літом-хожу босоніж по камінню.після душу,завжди витираюсь мокрим рушником.я слідкую за собою, тому що хочу бути здоровим та щасливим.

вот))

у нашій школі дуже цікаво. школа велика, багатолюдна. скільки в ній кабінетів: російської мови, , іноземних мов, історії, ії. перейшовши з початкових класів у середні, ми з подивом і цікавістю відкривали нові класні аудиторії та нові предмети, з цікавістю все невідоме. але один кабінет особливо приваблював до себе нашу увагу і зовсім не був схожий на ті, що ми бачили в школі раніше. побачивши в розкладі «трудове навчання», ми вирушили до дверей, на яких висіла табличка «шкільна майстерня». через двері цього кабінету завжди лунали дивні звуки: то якесь мірне дзижчання, то постукування. це була дуже велика кімната з величезними вікнами. спочатку ми подумали, що помилилися дверима. здавалося, що ми увійшли не в шкільний кабінет, а в заводський цех. всі приміщення заставлено верстатами, а вздовж стін - дерев'яні столи з незнайомими інструментами. хоча ні, молоток та плоскогубці, звичайно, нам відомі, лещата, цвяхи і шурупи - теж. а ось деякі інструменти ми побачили вперше. і цікаво, що можна робити на цих верстатах? дошка теж є, але не дуже велика. а в кутку майстерні - листи дерева, заліза, фанери, металеві куточки. тепер стає зрозумілим, що ж будуть представляти наші уроки трудового навчання. і ось пройшла перша чверть. всі вже стало звичним: урок починається з пояснення прийомів роботи з новими матеріалами, потім - повторення техніки безпеки, і тільки потім практична частина. ми випилюємо лобзиком з дерева, випалюємо малюнки спеціальним апаратом, ремонтуємо шкільні парти та стільці і навіть самі сколочує табуретки, а на токарному верстаті вчимося виточувати різні за формою металеві деталі. навколо нас у майстерні тирсу і стружки, приємно пахне дерево, від розпеченого металу піднімається легкий димок - кипить робота. непросто вирізати ажурний дерев'яний візерунок, щільно прикрутити гайку, виточити деталь потрібної форми, підготувати рамку для стенду. зате як приємно, коли справа йде на лад. нас ще чекає шкільна автомайстерня. у нашій школі старшокласники самі зібрали карт, і ми будемо вивчати його внутрішній устрій, як його лагодити, якщо потрібно, і - найголовніше - як його водити! наш викладач все це знає і вміє. виявляється, в майстерні є своя бібліотека: «1000 рад майстрові», «деревообробні і столярні роботи», «вчися будувати сам», «як стати хазяїном у домі», добірка журналів «зроби сам» і ще багато корисних книг і довідників. я думаю, що уроки в нашій шкільній майстерні нам необхідні. адже кожен чоловік повинен вміти полагодити кран, вбити цвях (як каже моя бабуся). звичайно, зараз багато різної технічної апаратури, і в кожній області є свої фахівці, але уміння поводитися з найпростішими інструментами і виконувати необхідні роботи по будинку нікому не завадить.