Інтерв’ю в публіцистичному стилі .

дорога все глибше врізалась в ущелину, зверху покапувало,знизу шуршало каміння, путь легше не ставав.

прислівники: глибше,зверху,знизу,легше

якщо людина не грамотна і не хоче вчитися, то скільки не кажи , що він розумник і все знає, від цого знань у ного не побільшає.

я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. і побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." хто ти, люба? "-спитав я її. а вона лиш мовчала та хиталася на вітру. підказали через сон дерева : " це -пролісок. він один прокинувся у таку   холоднечу."  

  я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. і почув : " сонечко, грій дужче, бо холодно мені. весно, я чекаю тебе. моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала." 

виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає весну. я вклонився їй і прошепотів : "дякую, небесна квітка, що не злякалася ні зими, ні морозу! " 

колихає жита вітерець над дніпром, вдалину лине пісня дзвінка. всім селом на вигін вийшли - старі тут, і малі. безперевним сухим струменем тече пшениця, росте серед току любий серцю хлібороба чудовий червоний воріх. червоний дощ порішив у шибки.