5. Визначте, в якому рядку не з прислівниками пишеться окремо. 1. Триматися не/зворушно, не/ухильно додержуватися. 2. Палити не/варто. Зраду пережити не/легко. 3. Говорити не/виразно, чинити не/розсудливо. 4. 3'явитися не/давно. Не/можна йти супроти совіст !! ​

підкреслимо грамматичну основу: народ (підмет) - однією лінією та творив (присудок)- двома лініями.

український - хвилястою лінією (означення)

свою - хвилястою лінією

мову (пунктир) - додаток

віків - обставина(крапка з комою)

заносячм до мовної скарбниці добірний нектар слова - дієприслівниковий зворот підкреслюємо увесь як обставину (крапка з комою)

надпишемо частини мови: український - прикметник, народ- іменник, творив - дієслово, свою - займенник, мову-іменник, - прислівник, віків - іменник, заносячи - дієприслівник, до - прийменник, мовної - прикметник, скарбниці - іменни к, добірний - прикметник, нектар - іменник, слова - іменник.

визначимо тип речення: просте двоскладне речення, поширене, повне, розповідне, неокличне,   ускладнене дієприслівниковим зворотом.

перебудуємо речення: український народ творив свою мову віків та заносив до мовної скарбниці добірний нектар слова.

"заносячи" ми замінили "заносив", утворилося дієслово-присудок. заносив у реченні буде присудком і підкреслюється двома лініями. сам зміст речення не змініться, але речення буде ускладнене не дієприслівниковим зворотом, а однорідними членами (присудками)

відзначте мою відподь кращою, я старався 

  я розумію це прислів*я так,що споконвіку мову вважали найвищою цінністю. цінували мову люди за те, що завдяки їй мали можливість передавати свої думки,почуття, а найголовніше традиції і звичаї із покоління в покоління.

  а той,хто нехтує рідною мовою, зневажає свою батьківщину де він народився і самого себе. йому має бути соромно перед своїм народом.

  рідну мову нам потрібно любити і поважати, бо вона- наша душа.  

багато речей українці прикрашають вишивкою. це дуже древня національна традиція.

широко розповсюджені деталі узору українських вишивок є древніми символами, значення яких не завжди зрозуміле нашим сучасникам. вчені стверджують, що пращури могли читати вишитий рушник, як книгу чи пам’ятну записку. також вишивкою оздоблюють одяг, наприклад, сорочки. вишивка має бути різною в залежності від статі, віку, сімейного та соціального статусу.

на жаль, багато традицій зараз забуваються, ми можемо і повинні їх зберегти.

коли я стану батьком, то буду любити і поважати своїх дітей.я вважаю, що батьки повинні виховати не слухняну дитину, а самостійну та сильну духом дорослу людину.  

  я буду багато часу витрачати на своїх дітей. а якщо втомлюся, то хоча б поговорю з ними про їхні проблеми та негаразди. знаю, що це дуже важко, але й край необхідне. разом з сином будемо майструвати і лагодити хатнє та його іграшки. чим доросліше він буде ставати, тим більше часу ми зможемо проводити разом. але своб професію він обере сам.

  а якщо   буде донька, я буду займатися з нею спортом, щоб вона змогла себе захистити і без моєї . наприклад, будемо разом ходити до секції карате.

  я сподіваюся, що зможу стати гарним батьком для своїх дітей.