Визначте речення з відокремленою прикладкою, при якій пропущено розділовий знак: А) І чути в тому голосі і грозьбу, і смуток, і докори.

Б) Червоні, жовтогарячі й жовті веселчині смуги були такі ясні, неначе горіли тихим полум'ям.

В) Отакий-то наш отаман орел сизокрилий.

Г) Вранішній промінь пробився крізь туман, розсипався по воді​

теплі [теплі] -- 5 букв,5 звуків, 3 приголосних, 2 голосних. т,п-- глухі; л-- дзвінка.

краї [крайі] -- 4 букв, 5 звуків, 3 приголосних, 2 голосних. к --глуха; р -- дзвінка.

  статтю надруковано ,

вирішено,

зв"язок налагоджено,

колектив нагороджено,

завод побудовано

майже кожний вихідний ми проводимо в лісі, там у нашої родини є свої заповідні стежки. входячи до лісу, ми вітаємо знайомі дерева. навіть дали імена деревам, що приглянулися нам. віковий дуб-богатир має ім'я казкового царя берендея, берізку назвали снігуркою. а от ялинки-підлітки уздовж стежини до лісового озера чорне одержали ім'я подружки-зеленушки. одного разу ми працівникам місцевого лісництва збирати жолуді. їх потім відправили в інші лісництва для одержання саджанців дуба.узимку дуб берендей спить, але, коли доторкнешся рукою до його стовбура, відчуєш, що кора тепла. у її складках знаходять притулок різні комахи, а наст під дубом засипаний коричневим різьбленим листям. вітер сухе дубове листя піднімає і заносить у ялинник. воно, начебто новорічні прикраси, причаїлося у хвої ялинок подружок-зеленушок. крім дубового, у ялинкових гілках ховається й сухе листя беріз, кленів, осик. а влітку подружки-зеленушки непоказними, інший гість лісу найчастіше не зверне на них уваги. хіба можуть вони зрівнятися з величним дубом берендеєм або з красунею берізкою снігуркою! узимку все змінюється. темна зелень хвої є до себе погляд, вона ніби зігріває тебе в холоднечу. от ми й вирішили напередодні нового року прикрасити подружок-зеленушок різнобарвним серпантином. як же ми були вражені, коли, прийшовши в черговий вихідний до лісу, не побачили на звичному місці одну з подружок-зеленушок. ялинку хтось на пеньку лежала лише сумна сніжна шапка, на сусідній ялинці сиділи, настовбурчившись, горобці. здавалося, вони теж сумували разом з нами. ми, звичайно, прикрасили серпантином ялинки, що залишилися. а коли поверталися додому, купили в магазині невеличку ялинку в діжці. вона ще така маленька, що прикрашати її ми не стали. зиму вона проведе в нашій квартирі, а навесні ми віднесемо ялинку до лісу й посадимо замість зрубаного дерева. буде подружкам-зеленушкам нова сестричка

як  часто  ми питаємо самих себе: а що таке сім‘я? я особисто вважаю, що сім‘я – це люди… це щирість, відвертість,повага, доброта, чуйність один до одного; це підтримка у важку хвилину, це радість нових досягнень та гордість за свій народ. тож чому би нам, українцям, не стати однією великою родиною, однією дружньою сім‘єю? хіба для цього потрібно  дуже  багато?     треба хоча б трішки піклуватися один про одного,  у скрутну хвилину: не відвертатися від  немічних, дати надію хворим, простягнути руку і знедоленим, не бути байдужим  до оточуючих, уміти прощати і співчувати – тому що підтримка  та взає  об‘єднують  людей. треба  із гордістю розмовляти рідною  мовою, ніколи не цуратися рідного слова – тому що саме  мова  єднає  мільйони людей, є  краще  зрозуміти один одного.    а  головне – віддано  любити  свою батьківщину, любити такою, яка вона є; любити щиро, ніжно,як мати любить своє дитя.  активно  приймати  участь  у житті  свого народу, прагнути нових  досягнень та впевнено долати труднощі.  лише тоді можна буде із  гордістю  сказати: «я,українець, - частинка своєї  великої  та  дружньої  української сім ї! »