Розстав розділові знаки: Викотився грім та як гаркне Піду по землі​

Стежечка

Ходім зі мною

стежечко

обережно

не зачепися за камінець

переступи соломку

і під спориш не ховайся

все одно бачу

а там

за городом

ого як ти виросла

сама біжиш

через струмок перескакуєш

батіжком по пилюці цвяхаєш

за суницею збочуєш

топчеш горох при дорозі

коли б глянути

стежко

он з тої гори

на всенький світ

тільки не поспішай

така верчена ти

як дзиґа

але ж світ красний

голова крутиться

2. Вітер

знаю того легіня

знаю

капелюха

когутячим пір’ям

замаїв

дримбає

попід носом

круглий день

а до діла

пень

бо

зрідка пахощі

попасе в полонині

молоденькі хвилі

підстьобне до водопою

то заверне дим

з ватри

просто в очі

ніби звідти

срібні бджілки

викурює

хоч би одну зірку

стряс тобі з неба

зате на Великдень

прикотив сонце

у Космачі

розписане

3. Хмара

то не хмара

а дірява парасоля

сама змокла

ще й мене

до нитки

намочила

бачив я бачив

як несе вона

на плечах

малі хмарята

вони мені

ріжки виставляли

міни надимали

а від них

маленькі дощики

дитина забула про уроки, тому що зайнялася малюванням.

берези, що росли вздовж берегів, давали густу тінь.

учора день був такий же ясний, як і сьогодні.

колихає жита вітерець над дніпром, вдалину лине пісня дзвінка. всім селом на вигін вийшли - старі тут, і малі. безперевним сухим струменем тече пшениця, росте серед току любий серцю хлібороба чудовий червоний воріх. червоний дощ порішив у шибки.