Твір опис "мій письмовий стіл" у більшості моїх друзів є власний письмовий стіл. у мене теж є. хоча деякі дотепер роблять уроки за партою. не подобається мені вона. мій стіл майже історичний.. його подарував моєму дідусеві друг, від'їжджаючи з міста. цей стіл дубовий, дуже важкий, але весь якийсь теплий, ніжний. я люблю іноді провести рукою по його поверхні, ніби погладити. він мені як друг.у столі три шухляди і ще невелике поглиблення для моїх таємних паперів. на столі стоїть вузенька книжкова полиця із найнеобхіднішими мені книжками. на полиці я розмістив невелику колекцію мінералів і два найулюбленіших подарунки, отриманих до дня народження: мікроскоп і справжній армійський бінокль. я тримаю робочі зошити, лінійки й пенал — у верхній шухляді, чисті зошити — у середній й деякі робочі інструменти — в нижній. мені зручно і приємно навіть просто сидіти за своїм столом а тим більше робити уроки. напевно він мені є добре вчитися.
Убільшості моїх друзів є власний письмовий стіл.мiй стiл менi я у столі три шухляди і ще невелике поглиблення для моїх таємних паперів. на столі стоїть вузенька книжкова полиця із найнеобхіднішими мені книжками. на полиці я розмістив невелику колекцію мінералів і два найулюбленіших подарунки, отриманих до дня народження: мікроскоп і справжній армійський бінокль. я тримаю робочі зошити, лінійки й пенал — у верхній шухляді, чисті зошити — у середній й деякі робочі інструменти — в нижній. мені зручно і приємно навіть просто сидіти за своїм столом, а тим більше робити уроки. напевно, він мені є добре вчитися. к друг.
Спасибо
Ответ дал: Гость
ти-ти,(.,головним членом речення
Ответ дал: Гость
усі свійські тварини походять від диких предків. найраніше, у середині кам'яного віку був собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. наприкінці кам'яного віку були і свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом — коні. свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці — від диких європейських овець, кози — від гвинторогого козла, велика рогата худоба — від тура, коні — від тарпана і коня пржевальського. з глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.
Популярные вопросы