Докладний переказ тексту "гопак під шибенецею"

      гопак під шибеницею   це був козак. і не просто козак, а козацюга, козарлюга, козачище! стоячи на і під шибеницею, він ворушив вусом і дивився на небо.   тим часом суддя почав читати вирок. з вироку стало ясно, що козак іван перехрест присуджений до смертної кари.   возний підступив до козака та спитав, чи має той останню волю. «чом би не мав! гопака хочу вдарити перед смертю! » — відказав, не роздумуючи довго, перехрест. «попросив би люльку викурити, — промовив війт. — усе б смерть трохи відсунулася. тому всі й просять люльку перед »   утечі ніхто не остерігався, бо все навколо було обставлено сторожею так, що й миша не прошмигне. тому суддя дозволив перехрестові гопак.   козак поставив чобіт на підбор угору носком, тоді легко пристукнув підбором, потім стрибонув, ударивши обома ногами, і пішов колом. раптом, злетівши у високому стрибку, козак ударився об поміст і щез!   він зник нечутно й дивно, ніби його звіяло вітром, змило дощем чи спалило вогнем небесним. кат краї дощок і сказав, що дошки знизу підпиляні.   а перехрест був уже в лозах над річкою, проскочивши до берега давнім підземеллям. із засідки йому назустріч випорснули бойові побратими.   два з половиною століття не змогли потьмарити яскравості барв цієї історії, тому що безсмертні людська волелюбність і мужність. тому що нічого в світі немає над волю й вірне побратимство. через те й безсмертна наша  історична   пам'ять.

тільки праця є людині жити, харчуватися. будеш сидіти склавши руки, нічого не вийде.

щоб щось мати, потрібно старанно працювати. ти ходиш до школи і здобуваєш там знання, які згодом використаєш   на практиці. за свою роботу отримуєш винагороду. або коли єш мамі і вона за це дає тобі цукерку.

висновок такий: хто не працює, той не їсть.